Я думаю, Ларисі Кадочніковой тяжко прийняти, що того, зросійщеного, "корєнного", Києва, де говорити українською було соромно, а російською - модно, вже не існує. Тому весь її епатаж і поза декабристки, яку катують українською мовою, глибоко комічний і тупий в сучасних умовах. Развє я нєдостаточно сдєлала для страни, чтоби мєня уважалі? – пафосно запитує акторка Кадочнікова у зали малоросів, які кричать їй "браво!!"Звичайно, нєдостаточно пані Кадочнікова. Все що ви робили, ви робили не для страни, а для себе. Ви грали ролі в кіно і жили з відомими і впливовими чоловіками не для страни, а для себе, любимої. Щоб смачно їсти, жити в центрі Києва, щоб вас обслуговувала прислуга, щоб відпочивати на кращих курортах. Ваша робота нічим не відрізняється від роботи прибиральниці, бо і ви і вона заробляють собі на хліб, як вмієте. Тільки прибиральниця не кричить, що витирає пил заради країни і тепер їй всі винні, бо в неї є мізки і вона розуміє, що це тупо.Щоб вас уважалі, пані Кадочнікова, треба хоч трохи поважати країну, в яку ви приїхали жити своє найкраще життя. Треба розуміти, що хтось втратив рідних на війні і чути вашу руску рєчь зі сцени їм неприємно. Але ж вам це по-барабану, бо українкою ви так і не стали. Сергій Марченко.