Вже писав купу постів на цю тему, але життя каже, що багато не буває.

В країні (але це правило стосується і всього світу, навіть у мирний час) йде війна. Є ті, хто здатен ризикувати і готовий померти за збереження культурно-етнічного утворення Україна. Є ті, хто деморалізовані страхом та не здатні на подібне. У всі часи і за будь-якою логікою, перші панують над другими. По-перше, через здатність ставити на кон своє життя та банальну силу; а по-друге тому що таке панування зберігає націю, бо сміливі розуміють як перемагати.

В нашу епоху ми маємо зворотню картину. Спочатку були потрібні добровольці та бойовики. Ті, хто піде та помре замість боягуза. Ніхто навіть не задавався питанням методів управління та дисципліни, які тепер так непокоять омбудсменів. Бо на початках сама наша спроможність зберегти державність була під питанням. З плином часу цивільні, ухилянти та політики продовжили грати в довоєнну гру своїх інтересів. Інтерес в них простий: влада, гроші та безпека. І тепер досягненню їх мети перешкоджають люди, які йшли вмирати, але не загинули.

Це всім зрозуміло, але от в якому моменті наші люди роблять помилку: Не треба, ба більше, НЕ МОЖЛИВО переконати широкі маси трудящих підкорюватися або хочаб поважати тих, хто цінніший та кращій за них. Природа людини не така. Та й ніхто так ніколи не робив, це не має сенсу. На доброму слові та з понять подяки це працювало перші декілька місяців повномасштабки. Треба робити зовсім інакше. Плебс має бути на своєму місці a priori, і досягається це звичайним примусом. Тобто держава в обличчі тих, хто хоче перемогти і робить цю перемогу, ЗМУШУЄ плебс працювати на заводах в три зміни, віддавати кошти на дрони, мобілізуватись за потреби. НЕ ПРИНИЗЛИВІ БЛАГАННЯ В ЗБОРАХ, НЕ ПРИНИЗЛИВІ БЛАГАННЯ РЕКРУТИНГУ, НІ. Звичайний примус за правом провідної верстви, яка по-перше, має на це моральне право, а по-друге, лише й має таку змогу.

Ми в ситуації, коли монголи підішли під Київ, а князь боїться що його рейтинг впаде через вимушену оборону, в той час, коли дружина князя випрошує милостиню на зброю та благає доєднатися до захисту самих себе. Ну а не-народжені-для-війни при цьому плюють в обличчя захисникам та самій державі, ще й докоряють, що у війську не заохочують здаватися в полон монголам, а втікти з поля бою, уявіть собі, ЗАБОРОНЯЮТЬ!