Важливі та показові події відбувались на фронті Другої Світової влітку 1942. Радянська армія терпіла значні поразки, мала декілька катастрофічних оточень та втрат, після чого (і лише після цього) було прийнято певні міри, які я наведу нижче. І звісно, я вболіваю за протилежну команду, але що працює - те працює. «Діди» не були гуманні, і тому «діди» перемогли.Наказ народного комісара оборони Союзу РСР № 227 від 28 липня 1942 року (отримав неофіційну назву «Ні кроку назад!»). Виданий у зв’язку з різким загостренням стратегічної обстановки на радянсько-німецькому фронті, коли війська Червоної армії після поразки в Харківській операції 1942 року, невдалих боїв у районі Воронежа, на Дону та на Донбасі з величезними втратами відступали до Волги і Північного Кавказу. Німці захопили густонаселені й найбільш розвинені промислові і сільськогосподарські райони СРСР. У документі констатувалося: на окупованій території залишилися 70 млн радянських людей і величезні стратегічні ресурси, СРСР втратив перевагу над Німеччиною в людських резервах і запасах хліба, подальший відступ загрожував державі загибеллю. Наказ мав на меті ліквідувати пораженські настрої у військах, підвищити рівень дисципліни й відповідальності командного складу. Йосип Сталін вимагав наведення в армії «найсуворішого порядку і залізної дисципліни», знімати з посад і судити командирів будь-якого рангу, які допустили відступ військ без наказу вищого командира. Для кожного військовослужбовця оголошувалася вимога — ні кроку назад без наказу командування. Панікерів і боягузів наказувалося знищувати на місці. Передбачалося сформувати в межах фронту 1—3 штрафні батальйони по 800 осіб, а в межах армії — 5—10 штрафних рот по 150—200 осіб у кожній; 3—5 загороджувальних загонів (до 200 осіб у кожному), що мали не допустити несанкціонованого відходу частин із займаних позицій. Командування фронтів зобов’язувалося «ліквідувати відступальні настрої у військах», а також знімати з постів і направляти в Ставку Верховного головнокомандування для притягнення до військового суду командирів, які дозволили самовільний відступ з позицій без наказу командуючого фронту. Аналогічні дії армійського командування передбачалися стосовно командирів та комісарів корпусів, полків і батальйонів.На відміну від радянських військ, 3 Рейх обʼявив «тотальну війну» лише в 1943, коли вже важливий економіст Рейху зазначав, що легкі перемоги 1939-1941 склали їм ілюзію щодо легкості перемоги. Як висновок хочу зробити наступне твердження: щоб ти не робив, якщо ти хочеш досягти успіху, закрий двері для сумнівів та використовуй усі наявні способи для досягнення своєї мети. Бажано, звісно, в рамках кримінального кодексу честі.