Останні дні літа. У Динамо зрозуміли, що фактично не мають надійного воротаря, і почався справжній переполох із пошуком нового першого номера. Звернули увагу на Георгія Бущана, який фактично не грав цілий рік і зараз виглядає дуже непереконливо. Чергове рішення у стилі динамівського менеджменту — повернути те, що колись було успішним, хоча з того часу минуло вже дуже багато років. Є великі сумніви, що сьогодні Бущан у своєму психологічному та емоційному стані готовий знову стати першим номером Динамо і повернутися на той рівень, який демонстрував свого часу під керівництвом Мірчі Луческу. На мою думку, вирішення воротарської проблеми Динамо лежало на поверхні. Було два очевидні варіанти — Валентин Горох із Вереса та Владислав Крапивцов із Жирони. Верес, наскільки відомо, готовий продавати свого воротаря. Сума трансферу навряд чи стала б проблемою для Динамо — можливо, 300–500 тисяч євро максимум. При цьому Горох уже зараз є одним із найкращих воротарів УПЛ. Мабуть, його єдиний суттєвий недолік — відсутність видатних антропометричних даних. Другий варіант — Владислав Крапивцов. Він так і не став основним воротарем Жирони навіть після вильоту команди до Сегунди. Схоже, якихось серйозних перспектив у каталонському клубі в українця зараз просто немає. Для всіх сторін оптимальним рішенням могла б стати оренда Крапивцова з правом викупу. Динамо отримало б молодого та перспективного воротаря, який має потенціал для розвитку, а сам футболіст — можливість регулярно грати та перезапустити свою кар’єру.