Подобається такий опис Марка Лівіна пускових гачків. Через них простіше зрозуміти, що саме зачепило людину в історії.🪝«Це я» — зіставлення себе з героєм чи подіями. Історія, в якій когось, наприклад, облила брудною водою машина до болі розповсюджена. І навряд ви будете себе асоціювати з козлом за кермом. Нам подобається впізнавати себе в позитивних якостях героя.🪝«Це не я» — бажання дистанціюватись від героя чи подій: від людей, що зрадили, надурили, скористались чиєюсь слабкістю. І, водночас, ми маємо сильне бажання дізнатись, як уникнути таких ситуацій. Настільки сильне, що деякі блогери присвятили цій темі аж цілу сюжетну лінію (дивись умовний хайлайт «Шахраї»).🪝«Я не знаю» — прямий вплив на якість життя через знання чи незнання чогось. Особливо у темах безпеки (дивись пункт вище), здоров'я, фінансів, психології. «Припини робити це», «Якби я знала раніше про цю фішку, то зекономила б сто мільйонів доларів». Коротше кажучи, ви зрозуміли, про що я.🪝«Я знаю» — відчуття причетності до певного знання. Цей тригер добре працює, якщо у вас є базове знання про предмет чи тему, від якої ви у захваті, і вам накидали нових подробиць чи поділились альтернативною думкою.🪝«От лузяра» — бажання ствердитись за рахунок іншого. І тут не обов'язково називати ім'я та прізвище. Достатньо вказати групу. Завжди є якісь «вони», що роблять все не так. Я вам кажу, що ви заробите жирний великий довгий чек без вкладень, репутації та реклами, а якісь ті вкладаються в таргет. От дурні. 🪝«Треш» — піковий гормональний стан, передусім, страх. Пранк, катастрофи, травматичний досвід інших людей. Складні почуття, з яким можна зустрітись на чужій території.Як вам такий підхід?