Марко Лівін у своїй книжці «Сторітелінг для очей, вух і серця» говорить про 3 цінності історії.І всі вони напряму стосуються тих, хто веде блог:1. Світ, в якому все відбуваєтьсяІсторії створюють «картинку повсякденності».Через них ми бачимо непомітні деталі чи нові погляди на проблеми.Ми формуємо уявлення, куди рухається світ, і ділимось, куди йдемо самі.Саме тому у блозі добре працює «новинарня»:▪️Що зараз спостерігаю у клієнтів▫️ Що у мене працює / не працює▪️Мої плани на тиждень / місяцьЛюдина заходить і бачить: що тут відбувається?2. Рух емоціїНе всі емоції вдається прожити, коли вони трапляються.Історія іншої людини іноді стає ключем до власного страху, сорому чи надії.Вмикається механізм «я теж», вивільнення чи внутрішній дозвіл (можна, можна нарешті взяти й надгризти батона з Сільпо)Радіємо чи сумуємо — все одно про своє.У блозі досі залучають історії на кшталт:▫️ Я боялась, що не вийде, і...▪️Я довго мовчала, бо...▫️ Ось як я прожила 3 місяці, коли відмовилась від знецінення та пончиків3. Естетика (атмосферність) або краса як фізіологічна потреба. З точки зору нейробіології, коли ми бачимо гармонійні зображення, тексти написані не чатом GPT😀 чи вдало підібрані кольори, активуються центри задоволення в мозку.Вивільняється дофамін, знижується рівень стресу, тіло розслабляється.Нашо, нашо нам цей жостокий світ?🙈Тому люди й гортають Pinterest годинами.Отже, формула сильної історії в блозі:Контекст — що відбувається?Рух емоції — що я проживаю?Атмосфера — чому тут хочеться залишитись?#storytelling