Хочу стати на захист Дмитра КулебиСпівзасновник компанії Fire Point [що виробляє ракети «Фламінго»], Денис Штілерман радить правоохоронцям «придивитися» до Дмитра Кулеби, який заявив, що у 2026 році Україна втратить ще більше територій, а ресурсів для зміни траєкторії війни їй бракує.Почнімо з того, що теза про те, що Кулеба «фактично саботував зовнішню політику» — відверта нісенітниця. У перші місяці повномасштабної війни саме він був одним із ключових рушіїв залучення безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Про який «саботаж» тут узагалі може йтися?Не менш абсурдним виглядає й закид щодо «вигнання Росії з місця СРСР в ООН». Будь-хто, хто має мінімальне уявлення про міжнародні відносини, знає, що вигнання Росії з ООН точно не залежить від України. І я вже вже мовчу про те, що користі з цього було б зовсім небагато.Дуже цікаво, чи вбачає пан Штілерман «саботаж» у зриві контактів із Джаредом Кушнером, ініціатором якого, як стверджує сам Кулеба, був Єрмак?Перепрошую, але ми відмовилися встановити зв’язок із людиною, яка нині активно залучена до переговорів і буквально є родичем Дональда Трампа. Це не означає, що такий контакт миттєво б вирішив усі наші проблеми. Але ігнорувати таку можливість — м’яко кажучи, недалекоглядно.Я б не називав це саботажем, адже саботаж передбачає свідому дію. У випадку з Єрмаком і Кушнером маємо справу з простою некомпетентністю, ніж із умисними діями. Проте саме такими категоріями оперує пан Штілерман.Щодо тривожних оцінок Дмитра Кулеби про наші перспективи у 2026 році, можу сказати наступне: ви можете з ним не погоджуватися й вважати, що він займається алармізмом [я так не вважаю], але скільки ще ми збираємося блокувати суспільну дискусію про ту надзвичайно важку стратегічну дилему, перед якою опинилася Україна?Відсутність такої дискусії призвела до того, що суспільство досі не має чіткого уявлення про параметри перемоги України і не усвідомлює реалій, у яких ми усі опинилися. Соціологія лише підтверджує це.Перестаньте тримати людей за ідіотів. Українці заслуговують на чесну розмову. І добре, що її розпочинають такі люди, як Дмитро Кулеба, адже інакше цю нішу легко могли б зайняти [і вже це роблять] цинічні й недоброчесні політики, яких у нас, на жаль, більш ніж достатньо.Озвучуючи такі тривожні думки, Дмитро Іванович свідомо йде на серйозний ризик, фактично жертвуючи власною репутацією та політичиною спадщиною. До кожного політика є питання, і Кулеба не виняток. Але сміливість говорити те, чого інші бояться [у тому числі через страх втратити рейтинги], заслуговує на повагу.Пане Штілерман, щиро дякую за ракети, але утримайтеся від політичних оцінок.🇺🇸 Гамбіт Трампа