Вчора поляки позбавили президента Зеленського ордена Білого Орла, яким його ще в 2023 році нагородив тодішній президент Польщі Анджей Дуда. Передбачувано, ця подія знайшла своє відображення і на сторінках тематичних польських видань.Нагадаємо, таким чином Навроцький вирішив відповісти на указ щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА". Після цього Варшава вимагала від Києва скасувати це рішення. Про те, що орден Білого Орла - це суто локальна польська відзнака, яку сусіди самі себе придумали і тепер носяться з нею, нещодавно писали на цьому каналі. Щільність стінок бульбашки та гоноровість заважає зрозуміти, що існування цієї нагороди хвилює лише польську сторону і нікого більше.Але зараз навіть не про нагороду, адже ця ситуація є лише верхівкою айсберга. Наразі велика проблема в тому, що багато поляків повторюють про "невдячність" з боку українців за надану допомогу і підтримку. От тільки проблема в тому, що ті, хто найбільше репетують про невдячність - як правило нічого для України не зробили, часто просто приписуючи собі чужі заслуги. У Польщі дійсно є ті, хто підтримують нас і багато роблять, але ж вони нічого такого не говорять. І, якщо б невдячність дійсно була такою кричущою, то чи зібрали б так швидко небайдужі поляки сотні тисяч злотих на ті автобуси?Натомість для тих, хто шукає до чого доЇ**тися, подякою було б якби українці покірно схилили голови, для початку прийнявши ту версію історичних подій, яку поляки навіть зацементували у своїх законах. Для них ця версія не підлягає обговоренню, а для України немає місця для маневру.Сьогодні бачення поляками самих себе в Світі унеможливлює будь-яке адекватне спілкування на рівних та реалізацію довготривалих проєктів. Справа не в нагороді, але вони бачать для себе лише той формат спілкування, де вони керують питаннями з позиції панів, або ніяк інакше. Таким чином відкладаємо в шухляду Інтермаріум та інші напівміфічні проєкти.Наразі польська сторона бачить, що вже в найближчому майбутньому не вони будуть лідерами регіону, і це дуже боляче вдаряє по їхньому самолюбству. Звідти ж виходять і гучні останні заяви про те, що Польща також має брати участь в перемовинах з РФ, інакше не визнає результатів цих домовленостей. Приходить розуміння того, що сьогодні-завтра вже не запрошуватимуть за один стіл з сильними та впливовими. Тож тут треба подумати і терміново щось вигадати.А, якщо Польща чогось не визнає? Можливо тоді щось зміниться і всі звернуть на це увагу? Здається, що в Україні всі розуміють безглуздість такої думки. Але сусідам так легше жити та сприймати нову дійсність. Звідси і рішення про орден Білого Орла. Тобто кволі намагання повпливати повийобуватись хоча б на щось.Також від польських нагород, за власною ініціативою, відмовилися Кирило Буданов (Золотий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Польщею») та Андрій Сибіга (Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею»). Також відмовляється від своєї нагороди посол України в Польщі Василь Боднар. Він повертає вручений йому раніше Кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польща».