🇨🇦🇪🇺 КАНАДА — АСОЦІЙОВАНИЙ ЧЛЕН ЄС? ЦЕ ВЖЕ НЕ ФАНТАСТИКА

Ще рік тому така ідея виглядала б екзотичною. Тепер президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно запропонувала Канаді стати першим «асоційованим членом» Європейського Союзу.

У Страсбурзі, у присутності прем’єра Канади Марка Карні, вона запропонувала «відкрити двері» для такого формату. Європарламент зустрів заяву оплесками.

А Дональд Трамп — погрозами нових тарифів.

🇪🇺 ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Юридично статусу «асоційованого члена ЄС» сьогодні не існує. Канада також не збирається ставати звичайним членом Союзу.

Отже, Брюссель фактично пропонує створити новий формат інтеграції — щось середнє між стратегічним партнерством та членством.

Можлива модель передбачає глибшу інтеграцію ринків, спрощення мобільності працівників, участь Канади в європейських наукових та освітніх програмах, кооперацію у сфері AI, космосу, критичних мінералів, енергетики та, головне, оборонної промисловості.

Причому останнє вже відбувається: Канада стала першою неєвропейською державою, яка приєдналася до оборонного механізму ЄС SAFE.

🇨🇦 НАВІЩО ЦЕ КАНАДІ?

Причина значною мірою лежить на південь від канадського кордону.

Близько 70% канадського експорту йде до США. Тарифні війни Трампа та його заяви про Канаду як можливий «51-й штат» різко актуалізували стару канадську проблему — надмірну економічну залежність від одного сусіда.

Європа дає можливість цю залежність зменшити.

ЄС уже є другим торговельним партнером Канади, а після запуску CETA товарообіг суттєво зріс. Тепер Карні намагається перевести відносини з Європою з рівня вільної торгівлі на рівень стратегічної інтеграції.

🇺🇸 І САМЕ ТОМУ ТАК НЕРВОВО ВІДРЕАГУВАВ ТРАМП

Президент США назвав можливе асоційоване членство Канади «сміховинним», допустив, що Вашингтон може розглядати його як «ворожий акт», і пригрозив Європі торговельними заходами.

Формально Брюссель наголошує, що нове партнерство не спрямоване проти США.

Фактично ж відбувається те, чого Вашингтон навряд чи хотів би бачити: Канада поступово диверсифікує свою економічну та стратегічну залежність від США на користь Європи.

🇫🇷🇩🇪 А ЄВРОПА?

Тут одностайності поки немає.

Франція позитивно сприйняла поглиблення інтеграції з Канадою. Німеччина значно обережніша і ставить питання навіть щодо самого терміна «асоційований член».

І проблема справді серйозна: для реалізації задуму доведеться фактично створювати нову інституційну конструкцію ЄС.

🇺🇦 ДЛЯ УКРАЇНИ ТУТ Є ОКРЕМИЙ НЮАНС

Ідею «асоційованого членства» раніше пропонували і як можливий проміжний формат для України.

Київ від нього відмовився: стратегічна мета України — повноправне членство в ЄС, а не його політичний замінник.

Тому важливо, щоб канадський експеримент не перетворився на універсальну альтернативу розширенню.

Водночас глибша інтеграція Канади в європейську оборонну систему для України вигідна. Канада залишається одним із ключових партнерів Києва, а об’єднання канадських і європейських оборонних можливостей безпосередньо збільшує ресурсну базу підтримки України.

🌍 АЛЕ НАЙЦІКАВІШЕ — НАВІТЬ НЕ КАНАДА

Фон дер Ляєн одночасно запропонувала створити European Security Council, до якого поряд із країнами ЄС могли б входити Велика Британія, Канада, Норвегія та Україна.

І ось це вже схоже на початок значно більшої трансформації.

Можливо, навколо ЄС поступово формується друге стратегічне коло — держав, які не є членами Союзу, але інтегруються з ним у питаннях оборони, торгівлі, технологій, енергетики та безпеки.

Для Росії це означає розширення західної оборонної та промислової бази. Для Китаю — посилення альтернативних ланцюгів критичних мінералів і технологій. Для Індії — появу нового великого економічного та технологічного простору, з яким доведеться вибудовувати окремі відносини.

А для США питання значно фундаментальніше.

Адже якщо Канада, Велика Британія, Норвегія та інші країни почнуть дедалі глибше інтегруватися навколо ЄС, Європа може поступово перетворитися з економічного союзу на самостійний геополітичний центр сили.

І саме це, схоже, є головною інтригою всієї історії.

P. S.