⚖️ ГААГА ПАМ’ЯТАЄ. І ЧАС НЕ Є ІНДУЛЬГЕНЦІЄЮ

🇽🇰 Сьогодні в Гаазі колишнього президента Косова Хашима Тачі засудили до 25 років ув’язнення за воєнні злочини, скоєні під час війни 1998–1999 років.

Минуло понад чверть століття.

Тачі був одним із лідерів Армії визволення Косова, прем’єр-міністром і президентом країни. Для багатьох косоварів він залишається героєм боротьби за незалежність.

Але перед міжнародним правосуддям політичний статус, заслуги чи сторона конфлікту не можуть бути індульгенцією за воєнні злочини.

⚖️ Саме в цьому сенс Гааги.

Свого часу перед Гаазьким трибуналом постав колишній президент Югославії Слободан Мілошевич. Він помер до завершення процесу, тому вирок так і не був винесений.

За ґратами опинилися лідер боснійських сербів Радован Караджич і командувач їхньої армії Ратко Младич.

А хорватський генерал Анте Готовіна, навпаки, пройшов через суд: спочатку був засуджений до 24 років ув’язнення, а потім повністю виправданий Апеляційною палатою.

Це теж важливо.

Міжнародне правосуддя має не шукати «своїх» і «чужих», а встановлювати злочин, докази та індивідуальну відповідальність.

Іноді для цього потрібні десятиліття.

🇺🇦 Саме тому сьогоднішній вирок важливий і для України.

Щодо Володимира Путіна вже діє ордер Міжнародного кримінального суду. Ордери видані також щодо Марії Львової-Бєлової, Сергія Шойгу, Валерія Герасимова та інших представників російського військово-політичного керівництва.

Перебування при владі не скасовує ордер. Політична кон’юнктура не знищує зібрані докази. А час сам по собі не перетворює міжнародний злочин на забуту сторінку історії.

🇳🇱 І дуже символічно, що практично одночасно Нідерланди ратифікували Конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Вона також працюватиме в Гаазі — і розглядатиме вимоги щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією.

Таким чином поступово формуються дві лінії відповідальності:

⚖️ персональна кримінальна відповідальність тих, хто віддавав накази і вчиняв міжнародні злочини;

💶 матеріальна відповідальність держави-агресора за завдану Україні шкоду.

І обидві розраховані не на один політичний сезон.

У Кремлі можуть розраховувати пересидіти війну при владі. Уникати країн, де можливий арешт. Намагатися домовитися з наступними урядами. Сподіватися, що через десять чи двадцять років світ забуде.

Досвід Балкан говорить про інше.

Змінюються президенти, уряди та міжнародні обставини.

А справи залишаються.

⚖️ Гаага вміє чекати.

P. S. Від війни в Косово минуло 27 років.

Для тих, хто сьогодні віддає злочинні накази в Росії, вирок Хашиму Тачі — це не просто історія про Балкани.

Це нагадування про час.