ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 42
«Я теж блудний син!»

Покаяння не означає застою в одних і тих самих поганих поглядах, які ми маємо. І не означає оплакування болючих ситуацій, породжуваних цими поглядами. Покаяння - це не плач, плач сам по собі який ні про що не говорить. І якщо ти не плачеш, це не страшно, не це є критерієм. Можна плакати через своє упрямство або через спотворене світоглядне бачення.

Добрий той плач,який випливає з щирого бажання змінитися і зробити щось нове у своєму житті.

Ми постійно повторюємо одні й ті самі помилки. Одні й ті самі пастирські дії, які вже довели свою помилковість протягом стількох років взаємин із світом, з нашими дружинами, чоловіками, дітьми, друзями. Щоразу, коли ми застосовуємо ці помилкові тактики, ми настільки розжарюємо атмосферу, що виникають зіткнення. І ми приходимо до результатів, протилежних тому, чого ми прагнули.

Батько блудного сина якраз це й показав: він не робить акценту на гріху, не фокусується на поганому. Він бачить здорову частину навіть там, де ми бачимо тільки катастрофу і біду.

Пам'ятаєте про фразу, яку сказав слуга старшому братові блудного сина, коли той запитав про причину шуму і свята? Йому відповіли: «Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим. » (Лк. 15:27). Господь побачив у всьому цьому здоровість, це було одужанням справжніх якостей блудного сина. Він і справді був здоровий! Грішник, але здоровий!

Найбільша проблема не в гріховності світу. Проблема в тому, що ті, хто не вважає себе грішниками, вважають себе хорошими людьми. Це і є найважча хвороба, її дуже складно вилікувати. І все тому, що ми дуже впевнені в самих собі і дуже суворі до інших.

Розділ добігає кінця. Якщо я сказав те, що тобі не сподобалося або образило, пробач мені. Якщо можеш, обніми мене подумки, як зробив і батько з притчі. Якщо не хочеш нічого змінювати в собі, твоє право. Продовжуй жити як раніше. Але спробуй постежити за результатами своїх дій, і багато чого зрозумієш. 

Якщо результати будуть позитивними і збільшать любов та єдність у твоєму домі, якщо створиться атмосфера спокою і миру, тоді продовжуй так чинити. Тоді все добре. 

Але якщо ти помічаєш, що втрачаєш дітей, дружину, їхню рівновагу та довіру; якщо бачиш, як з тебе насміхаються не тільки за спиною, але й просто в очі; якщо вважаєш, що ти їх усіх контролюєш, а насправді ти повністю втратив контроль! Тоді саме час замислитися над усім сказаним. І попросити Господа вказати той шлях, яким тепер іти.

Для кожного з нас дуже важлива та мить, коли ми можемо сказати: «Господи, невже й я помилявся? А я ж ще й священник! Або богослов. Господи, адже й я був блудним сином, так, був, тепер я усвідомлюю це! Я помилялася, вважаючи, що я найдуховніша мати. Або я, зодягнений у чорну рясу, який виступає з просвітницькими промовами та проповідями, їздить у паломництва, займається місіонерством. Я теж блудний син, Господи!»

Прекрасний момент самопізнання і визнання своїх помилок.

Звісно ж, це не означає, що одразу все зміниться. Але варто пережити цей момент істини. Варто почати жити справжнім і чесним життям у ті роки, що нам залишилися, скільки б їх у нас не залишалося.

І нехай кожен, що залишився, день твого життя стане найістиннішим днем.

Я бажаю тобі сил. Бажаю відчути велику любов Господа, почути, як Він каже: «Чадо Моє, для Мене ти багато значиш. Я підтримую тебе, Я торкаюся тебе з любов'ю. Завжди». Коли ти знайдеш спокій, ти дозволиш і всім іншим бути спокійними та умиротвореними. І всі ми поступово знайдемо свій шлях.

#порадня_духовність_психологія #порадня_здорова_духовність #порадня_дорослість