ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 41
Найпродуктивніший спосіб

Ти, Господи, можеш
образумити й заблукалих.
Можеш зробити їх
смиренними й прекрасними.
Чистими, доглянутими
й цнотливими,
найсолодшими й красивими.
Ти все змінюєш. Залишається
лише, Господи, Тобі змінити
й мене.
Залишається лише, Господи,
допомогти й мені зрозуміти всю
велич моєї омани.

Але для цього мені потрібні мужність і сміливість. І істинний зв'язок із Богом. Злийся єдино з Господом, а не з людьми та їхньою думкою! Будь таким, яким був Христос. Він ставився до всіх із таким розумінням, що до Нього горнулися заблукалі душі. Він любив їх, прощав і казав кожному: «Іди з миром і не гріши більше». Тобто: «Я знаю, що ти вчинив гріх, і ти теж про це знаєш». Але суть не в тому, щоб назвати вчинок гріхом. У випадку з молодими людьми я не вимовляв це слово. Чому? Так ми тільки збільшимо почуття провини та бунт людини, а не спонукаємо її до покаяння й повернення до лона Церкви.
Наша мета — не винести вирок, оголосивши вчинок гріхом. Завдання в переображенні іншого. Чи зміниться він, якщо ти будеш постійно звинувачувати його в тому, що він грішить? Христос каже: «Тобі прощається багато гріхів, бо ти багато полюбив. Тому що, навіть чинячи гріх, насправді ти шукав любов. Я знав про це, тому Я чекав на тебе, розумів тебе, співчував і симпатизував тобі! І тепер Я обіймаю тебе, не зневажаюй не гребую тобою».
Давайте й ми подолаємо наше настійне бажання вказувати на гріхи, викликаючи почуття провини, і звернемося до покаяння. Притча змушує мене покаятися, тому що я відчуваю свою неповноцінність у цих питаннях. Зі мною згодні - щодо людинолюбного ставлення та поблажливості - деякі мої друзі, миряни й священники.
Вони кажуть: «Ми теж це відчуваємо у своєму серці. Ми не такі, якими мали б бути, ми не розкриваємо свої обійми світові».
Щось не так саме з нами, з людьми Церкви й Господа.
На щастя, Господь діє по-іншому, тому ми довіряємося Йому й відчуваємо мир у душі. Навіть коли твоя дитина затримується, спи спокійно. Помолись і знай, що,  якщо ти спокійно заснеш, ти залишишся хорошим батьком чи матір'ю. Не відчувай докорів сумління: «Якщо я не чекаю на свою дитину не заплющуючи очей, я поганий». Ні, ти хороший родич, тому що довіряєш чадо Господу.
Пропоную тобі зробити разом зі мною духовну вправу: згадай людину, за життя якої ти хвилюєшся. Можливо, у неї серйозні проблеми зі здоров'ям, з духовними шуканнями, з чим завгодно. У яких стосунках ви зараз? Ти можеш їй чимось допомогти з того місця, де зараз перебуваєш? Ні, вона далеко від тебе. Єдине, що ти можеш зробити, - помолитися за неї.
Коли ти молишся за якусь людину, Господь приймає її у Свої обійми. Він оточує її любов'ю, турботою. Прямо зараз Господь піклується про твою людину!
Якщо ти дозволиш цій думці просочити всю свідомість, подібно до краплі олії, ти й уявити собі не можеш, який спокій знайдеш за весь світ. За всіх грішників, усіх заблукалих і заплутаних. Ти часто задаєшся питанням, що Господь зробить із тією чи іншою людиною. Але Бог знає Сам, і знає краще за тебе! Якщо ти погодишся з цим, то воздаси подяку Господу: «Слава Богу! Ти можеш наставити заблукалих на шлях правильний, зробити їх смиренними, чистими, цнотливими, лагідними, найпрекраснішими. Ти все можеш переобразити й змінити на краще! Тепер Тобі залишається змінити й мене, допомогти мені усвідомити, у якому горесному та заблукалому стані я перебуваю. Я прошу, Господи, прощення. Нехай навіть мовчки, усередині себе, якщо я соромлюся вимовити це вголос, тому що мій егоїзм заважає мені це зробити. Але якби в мене були сили, я б просив прощення в усіх тих, кому я нібито хотів допомогти в цьому житті. І сказав би їм: ,,Я був значно гіршим за тебе. Набагато лицемірнішим, брехливішим і оманливішим. Я сам не був щирим, удаючи перед тобою щирість, прикидаючись, що бажаю тобі добра"».
Знаєш, наскільки важливо сісти у себе в кімнаті в тиші й помолитися за того, кому ти хочеш допомогти! У повній, повній тиші.