Вітаю, дорога спільното Порадні! Настав цей день.Сьогодні ми перегортаємо сторінку довгих тижнів підготовки, дистанційних дзвінків та хвилювань. Зараз я пишу вам зі Львова. Наші хлопці вже тут. Вони приїхали з різних куточків країни через шпиталь, де провели багато тижнів лікування, втомлені дорогою, трохи насторожені, кожен зі своїм невидимим наплічником болю, контузій та нічного шуму у вухах.Але щойно ми тиснули один одному руки і сідали за наше перше невіртуальне спільне коло, я відчув, як простір навколо почав змінюватися. Процес злагодження, про який я стільки розповідав вам раніше, запустився в ту саму секунду, коли хлопці побачили очі один одного і зрозуміли: «Я серед своїх. Мені більше не треба вдавати залізного».Ми вже розібрали наші «аптечки спокою», перевірили беруші, налаштували ортопедичні подушки для хлопців, чиї шийні судини гостро реагують на дорогу, і повністю звірили карту нашого маршруту. Ми мінімізували всі можливі фізіологічні стресори, щоб ця подорож стала для пораненої нервової системи не випробуванням, а першим бережним кроком до відновлення.Попереду у нас довгий переїзд, але ми готові. Ми рушаємо в подорож до Меджугор'є - туди, де на нас чекає благословенна тиша, де гори вчитимуть мозок заново тримати рівновагу, і де ми проведемо глибоку роботу з рескриптингу, щоб раз і назавжди переписати сценарії пережитого жаху.Я хочу щиро подякувати кожному з вас: нашим донорам, благодійникам, фоловерам та всій великій родині «Порадні». Кожен ваш донат, кожне тепле слово в коментарях і кожна молитва зараз їдуть разом із нами в цьому авто. Ви створили цей безпечний кокон для наших захисників.Ми вирушаємо. Попереду - шлях до зцілення. Я намагатимусь за можливості ділитися з вами нашими маленькими кроками та перемогами в дорозі.Тримайте за нас кулаки, моліться за нас та посилайте хлопцям промені підтримки в коментарях. Вони їх зараз дуже потребують.З Богом! Рушаємо в тишу. о.Тихон#порадня_високий_ретрит_для_військових