БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР В СІМʼЇЯ не можу використовувати свій ресурс на свій розвиток, за умов, коли мушу постійно тримати під контролем свою безпеку. Думаю, що я не один. І Ви не можете.Коли людина вдома боїться сказати свою думку або бути собою, вона не витрачає сили на розвиток, бо витрачає його на захист або й виживання.А дім має бути місцем, де можна видихнути, а не напружуватись.Свіжозакохані парочки не думають про те, що їм потрібно турбуватись про власну безпеку одне біля одного. А затьмарений розум ігнорує загрози з боку обраного чи обраної, і обіцяє, що все буде добре, бо “ми ж кохаємо одне одного”.Натомість, люди з досвідом сімейного життя, отримують зранення одне від одного. Не тому, що хочуть робити одне одному боляче. Переважно не хочуть. Але роблять це через низку різноманітних причин, повʼязаних не невіглаством у питаннях сімʼї та ігноруванням підготовки та навчання. Ну а більшості мабуть і невідомо, що стосункам можна десь вчитись. Ну як не відомо… навіть в наш час інфо-перенасичення культура навчання сімʼї та батьківству банально відсутня.Що ми маємо в результаті?Молода людина одружується з переконанням та очікуванням, що знаходиться в безпеці біля коханої людини. Але натомість отримує зранення. І саме від того, від кого цього аж ніяк не очікує, бо він/вона каже і божиться, що любить.Це про парадокс і конфлікт, з котрим жити стає все важче. А далі сценарії розвитку подій можуть бути різними - від незкінчених скандалів до розлучення з усіма попутними наслідками.Що робити?• Навчання• СпільнотаАле спочатку необхідно визнати і прийняти реальність, котра полягає в наступному:1. Ми люди народжуємось з деформованою цілісністю в деформованому світі;2. Ми люди, за замовчуванням, егоцентричні. І часто, коли люди одне одному кажуть: - “Я тебе кохаю”, то це означає приблизно наступне - “Мені добре і приємно з тобою, бо ти добрий/добра до мене”.3. Навіть маючи найкращі наміри одне до одного, ми не маємо достатньо ресурсу виконати слова: - “Я зроблю тебе щасливою/щасливим”.4. Про відновлення своєї цілісності можу турбуватись тільки я. Це виключно моя відповідальність. Твоя цілісність - твоя відповідальність.Ось як.І аж тепер з усвідомленням таких вихідних даних, кожен з пари має взяти свою відповідальність за своє життя та приступати до запуску двох необхідних, паралельних процесів: навчання і спільнота. Бо безпечний простір у шлюбі не зʼявляється сам.Його будують.