Стародубський полковник Михайло Миклашевський – одна з найпопулярніших постатей серед еліт Гетьманщини зламу XVII–XVIII ст. – належить до найбільш визначних українських військових діячів Мазепинської доби. Військова слава та щедра фундаторська діяльність спонукали до появи значного числа його портретів. Один із них – у зібранні #МузейШереметьєвих, Київ.Як і на інших списках, Миклашевського зображено в повен зріст (тут репродуковано фрагмент), а також щит із золотим картушем, на ньому ж на червоному полі – родовий герб полковника: золотий лук і дві золоті стріли вістрями додолу. Подібний герб фігурує на його печатках і полковому прапорі, а також над входом до трапезної Видубицького монастиря.Кар’єру Михайло Миклашевський розпочав 1672-го як дворянин гетьмана Івана Ігнатовича. 1682-го зазнав важких поранень під Чигирином, де виявив непересічні мужність і відвагу. За ці заслуги одержує уряд генерального хорунжого, а наступного року – генерального осавула. За гетьманства Івана Мазепи обіймає стратегічно важливий уряд стародубського полковника (1689).Веде активну політику колонізації на теренах полку, а також будівництво храмів, зокрема – Микільської церкви та Преображенського храму в Стародубі, церкви Михаїла та Гариїла в Глухові, Георгіївського собору Видубицького монастиря. Як і личить людині звитяжній, знайшов свою смерть на полі бою, загинувши під час оборони Несвіжа від шведської армії 1706 року.