Едґар Юліус Юнг — німецький юрист, публіцист, політичний мислитель і діяч консервативної революції, один із ключових ідеологів Консервативної революції у Веймарській республіці. Автор праць «Панування неповноцінних», «Німеччина та консервативна революція» та інших політичних і філософських текстів.

Народився 6 березня 1894 року в Людвіґсгафені. Батько був протестантським пастором. Під час Першої світової війни служив в армії, отримав звання офіцера. Після війни вивчав право в Лозанні, Гайдельберзі та Вюрцбурзі, а потім працював адвокатом. Повернувшись, активно займався політикою, став одним із представників німецького національно-консервативного руху.

Спочатку Юнг належав до Німецької народної партії, але з часом розчарувався в парламенті Веймарської республіки. Він розробив власну концепцію Консервативної революції. Ця ідея була спрямована проти лібералізму, марксизму та масової демократії. Натомість Юнг виступав за організовану, ієрархічну державу, корпоративний устрій та провідну роль відповідальної політичної еліти. Він вважав, що його модель допоможе подолати класову боротьбу, а також надмірний індивідуалізм та псевдорівність у сучасному суспільстві.

У 1927 році вийшла головна праця Юнга — «Панування неповноцінних», яка стала одним із програмних текстів Консервативної революції, особливо младоконсервативного напряму. Юнг вбачав її мету у відновленні традиційних цінностей і природного порядку. Він виступав за заміну формальної рівності принципом внутрішньої цінності людини, класової боротьби — корпоративним устроєм, механічної демократії — органічним політичним лідерством, а бюрократичного примусу — особистою відповідальністю. Також Юнг писав, що на демократичному Заході вже немає справжніх націй, а є лише безликі маси. Він вважав, що західним країнам бракує тієї сили, яка формується через зв'язок із землею, кров'ю та спільним призначенням. На його думку, демократія приречена загинути під тиском історичних процесів. Юнг уважав, що Німеччина, будучи серцем Європи, мала право повести континент до нового устрою.

«Немає піднесення мас до справжньої культури без примусового прикладу справжніх лідерів. У всі часи завданням вищих було тягнути за собою тупих; так, потрібно сказати: навіть із застосуванням насильства. Людство потребує дисципліни — це вічний закон суспільного життя.» — Едґар Юнг.

Юнг вважав політичні партії однією з головних проблем демократичної системи. Він виступав за корпоративний устрій, де керівні посади посідали б компетентні та відповідальні люди, а не партійні інтригани й демагоги. Механістичне панування більшості він пропонував замінити органічною системою відповідального політичного лідерства.

«Демократія — це панування нижчих. Вона є диктатурою безвідповідальних», — писав Едґар Юнґ.

Юнг критично ставився до націонал-соціалізму й розглядав його, поряд із марксизмом, як одну з форм лібералізму. У 1934 році він написав для Франца фон Папена «Марбурзьку промову», у якій критикував націонал-соціалістичний режим. Після цього Юнга заарештували, а під час «Ночі довгих ножів» його було вбито в гаю поблизу Оранієнбурга 30 червня або 1 липня 1934 року. Франц фон Папен намагався домогтися його звільнення, однак безуспішно. Згодом дружина Юнга отримала урну з його прахом, а за розпорядженням Гітлера їй призначили пенсію у зв'язку із загибеллю чоловіка.

Спадщина Юнга справила вплив на післявоєнних консерваторів, нових правих і частину інтелектуалів. У своїх працях він виступав за традиційні цінності, органічний політичний устрій та відповідальне лідерство.

Ідеологія

SonnenradCvlt | Сайт |  Підтримати