Сварга — давній солярний символ індоєвропейського походження, пов’язаний із уявленнями про рух, енергію, сонце та космічне обертання. Символ має різні інтерпретації, однак найближчий саме до свастичного начала.

Сам термін походить із давньоіндійської традиції: санскритське svarga-loka означає небесний світ — місце перебування бога Індри та праведних смертних. У ведичному світогляді сварга мислилася як верхній рівень космосу, пов’язаний зі світовим деревом і вертикальною структурою буття. Подібні уявлення згодом простежуються і в слов’янській міфології, де образ космічного порядку асоціюється з богом Сварогом. У цьому контексті солярні знаки, близькі за формою до сварги, набули поширення в декоративно-ужитковому мистецтві слов’ян — у різьбленні, вишивці, орнаментиці побутових речей. Різний напрям променів сварги має різні інтерпретації: правостороння — перемога світлих сил, благотворний рух; лівостороння — перемога темних сих, деструктивний рух. Сьогодні сварга продовжує зустрічатись: нею прикрашають орнаменти на рушниках і вишиванках як елемент декоративного дизайну чи символічний оберіг. В інших випадках використовується як візуальний елемент, що відсилає до традиційної символіки (як наприклад на лого готичного гурту Кому Вниз). СимволікаSonnenradcvlt | Сайт | Підтримати