Збручанський ідол — слов'янський кам’яний культовий стовп, знайдений у річці Збруч у 1848 році.

Це чотиригранний вапняковий стовп близько 2,7 м заввишки, поділений на три яруси. Яруси інтерпретують як підземний (нижній), земний і небесний світи. На кожному ярусі показані різні категорії богів, людей. Верхній ярус — божества, що знаходяться на небі: Лада, Перун, Дажбог, Макош. Середній ярус — прості земні люди. Нижній ярус — божество, що підтримує землю з людьми — Велес. В світі людей ми бачимо, що Перун і Дажбог персоніфіковані чоловічими фігурами і символізують 2 чоловічі шляхи і 2 джерела влади:1) сонячна мудрість (князь-волхв)2) шляхетна війна (богатир, дружинник). Богиня Лада у світі людей позначена жіночою фігурою без дитини, а Богиня Мокоша - жіночою фігурою з крихітним зображенням дитини (яке не вдалося відтворити через замалий розмір). Лада і Мокоша є покровительками 2 стадій становлення жінки: вірної й люблячої жінки, яка вийшла заміж (Лада) і дружини-матері, що дала продовження роду (Мокоша). Збручанський ідол — важлива спадщина слов’янських предків, яка відкрила нам нові знання про віру та розуміння світу пращурів. ТрадиціяSonnenradCvlt | Сайт | Підтримати