​​ 11 липня 2014 року. Зеленопілля. 4:30 ранку. Саме цього світанку московія вперше відкрито застосувала регулярні війська та реактивну артилерію проти українських захисників.Біля селища Зеленопілля українські військові виконували завдання із прикриття державного кордону. Тут перебували підрозділи 24-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 79-ї окремої аеромобільної бригади, прикордонники та польовий шпиталь.Напередодні над табором неодноразово фіксували московські безпілотники. Один із них українським воїнам вдалося збити. Проте вже о 4:30 ранку 11 липня по табору було завдано надзвичайно точного удару реактивними системами залпового вогню з території московської федерації. Після цього обстріл продовжився з боку окупованих Ровеньків, а по українських позиціях відкрили ще й мінометний вогонь.Сержант Сергій Мудрий у найкритичніші хвилини встиг відтягнути вантажівкою «Урал» чотири бензовози, запобігши ще масштабнішій трагедії, а згодом евакуював поранених.Він згадував той ранок так:«Прокинувся від гуркоту. Розплющивши очі, побачив, що повітря навколо буквально горить – язики полум'я, гуркіт. Метрів за двадцять висів у повітрі ЗІЛ, повз мене пролетіла башта танка. По землі молотили вогняні кулі... На місці нашої стоянки – хаос, розбита вибухами техніка і все у вогні. Детонують боєприпаси... Евакуацію поранених і загиблих проводили ті, хто вижив. Обгорілі тіла, відірвані руки й ноги, під ногами – снаряди, уламки...»Унаслідок московської атаки загинули 36 українських захисників – військовослужбовці Збройних Сил України та прикордонники. Серед полеглих – командир мотоманевреної групи полковник Ігор Момот.Зеленопілля стало одним із перших беззаперечних доказів прямої участі регулярної армії московії у жорстокій кривавій війні проти України.Вічна пам'ять всім Захисникам, які не повернулися із Зеленопілля! 🙏🏻🕯️