250 років тому російська імператриця Катерина ІІ видала маніфест про ліквідацію Запорозької Січі. На той момент Нова Січ уже була зруйнована російськими військами, а Маніфест просто офіційно засвідчував цей факт. На початку червня, без оголошення війни, по-зрадницьки, російські війська під командуванням генерала Текелія увійшли до Запорізької Січі. Ті самі війська, з якими козаки пліч-о-пліч воювали проти Османської імперії в 1768–1774 роках. Більшість запорожців на той момент або ще не повернулася з війни, або ж перебувала на промислах. У Січі залишалося лише близько трьох тисяч оборонців. Рада, яку терміново скликав кошовий отаман Петро Калнишевський, ухвалила утриматися від кровопролиття — нерівна боротьба могла б обернутися повним знищенням козацтва.Нову Січ було зруйновано вщент. Майно, архіви, клейноди — усе вивезено до Петербурга. Старшину засудили до каторги, Калнишевського — 85-річного державника і полководця — ув’язнили в Соловецькому монастирі, де він пробув у повній ізоляції понад 25 років.У маніфесті про ліквідацію Січі Катерина ІІ назвала козаків «пияками та розбишаками» і оголосила, що самої назви «запорозькі козаки» більше не існує. Так російська імперія взяла курс на повне знищення української козацької ідентичності та колонізацію Півдня — земель, які було перейменовано на «Новоросію».Частина козаків — близько семи тисяч — перейшла під захист Османської імперії, де заснувала Задунайську Січ. Козацтво продовжило існувати — як форма спротиву, як історична пам’ять, як символ волі. І сьогодні його сила відроджується в новій боротьбі.У російсько-українській війні XXI століття козацький дух знову живе — у стійкості наших воїнів, у звитязі на полі бою, в рішучості захищати свою землю. Як і тоді, ми стоїмо проти імперії, що хоче знищити нашу волю. Але цього разу — ми сильніші! Ми самі пишемо нову історію свободи і правди, без помилок минулого!