19 травня мав за честь разом із колегами представляти Херсонщину на масштабній конференції в Києві «(Де)окуповані та прифронтові громади в умовах війни та повоєнного врядування».Було надзвичайно цікаво та продуктивно. На одному майданчику зібралися представники Офісу Президента, урядовці, народні депутати, працівники військових адміністрацій різних рівнів та провідні експерти.Наш головний фокус — безпекові та управлінські виклики сьогодення, трансформація громадської участі в умовах війни та майбутнє публічного врядування після скасування воєнного стану.Херсонщина сьогодні — це передовий досвід адаптації публічної влади до екстремальних безпекових викликів. Для нас критично важливо вже зараз напрацьовувати чіткі моделі переходу від військових адміністрацій до відновлення повноцінного місцевого самоврядування.Напрацьовані рекомендації стануть основою для нових законодавчих змін. Щиро ціную зусилля організаторів та Міжнародного фонду «Відродження», зокрема, — завдяки вашій системній підтримці прифронтових регіонів голос громад звучить гучно й аргументовано. Окрема подяка фаховому модераторству Вадима Карпʼяка. Завдяки його професіоналізму, залученості та вмінню тримати динаміку, обговорення пройшло максимально продуктивно, гостро та предметно.І, звісно, слова вдячності команді Херсонщини, яка щодня тримає стрій на місцях. Працюємо далі!
Народній депутатці України Юлії Гришиній вручили високу нагороду Православної Церкви України — орден святої великомучениці Варвари. Нагороду з благословення Блаженнішого Митрополита Епіфанія вручив військовий капелан Андрій Калита!Відзнаку передано від імені Блаженнійшого Митрополита Епіфанія за моїм клопотанням та поданням керуючого Херсонської єпархії єпископа Никодима.Я щиро вдячний пані Юлії, що у найважчі періоди окупації вона залишалася на постійному зв’язку з Херсонщиною, допомагала освітянам, громадам і людям, які опинилися в ізоляції через війну.Як голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради, Юлія Гришина системно працює над захистом прав жителів тимчасово окупованих територій, підтримує освітню сферу та представляє інтереси України на міжнародному рівні, зокрема у питаннях повернення депортованих українських дітей.Також завдяки її ініціативам діти з деокупованих та прифронтових громад усієї України та Херсонщини зокрема мали можливість пройти психологічне відновлення та відпочинок у таборах Закарпаття та Угорщини.Дякую пані Юлії за підтримку Херсонщини, принциповість і постійну роботу заради людей.
Сьогодні День пам’яті та перемоги над нацизмом. День, коли вся Європа відзначає завершення найстрашнішої війни ХХ століття – війни, після якої мав би бути тільки справжній мир. Саме так тоді мріялось, коли гармати Другої світової почали замовкати.Та війна перетворила нашу землю на поле жорстоких битв, знущань на окупованій території, масового знищення людей і життя. Втрати українського народу одні з найбільших у Другій світовій. І внесок українців у поразку нацистів теж один з найбільших. Мільйони українців у складі різних армій держав Антигітлерівської коаліції боролися проти нацизму. Мільйони українців були серед переможців, зробивши все можливе, щоб тотальне зло програло.На жаль, через 81 рік ми знову змушені зупиняти зло – теж тотальне, яке не приносить нічого, крім руїн та знущань, і яке засноване на аналогічній ідеології ненависті. Оновлена версія нацизму, що має маркування: «сделано в России».Здолати таку російську агресію сьогодні може і має об’єднаний вільний світ. І я вдячний усім, хто допомагає нам захищати життя. Вдячний усім, хто не дає цьому російському режиму диктувати світові, що буде далі. Захист життя людей та свободи народів від Путіна – це абсолютно достойне вшанування памʼяті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу і світ.Вічна вдячність усім, хто бився проти нацизму та звільнив людей. Світла памʼять усім невинним жертвам Другої світової війни. Слава кожному захиснику життя! Слава Україні!
Мав честь бути присутнім на відкритті виставки «Повернення памʼяті Херсона. Викрадене мистецтво, збережене в музейних артпринтах», що розпочала роботу в стінах МЗС. Її організували силами Херсонського художнього музею імені О.О.Шовкуненка та артплатформи Vivid Fusion.Відкрила захід заступниця міністра закордонних справ Марʼяна Беца.Виставка являє собою візуальну хроніку мародерства. Перед очима — серія високоякісних репродукцій шедеврів, які були цинічно викрадені окупантами з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.За словами директорки музею Аліни Доценко, проєкт чітко маркує агресора як крадія світового масштабу, кожен артпринт — це нагадування про «порожнє місце» на стіні херсонського музею та доказ у справах про культурний геноцид.Фізично ці твори все ще в руках ворога, але ми вже зараз повертаємо їх в наш публічний простір.Захід наголосив на важливості адвокації повернення наших культурних цінностей.Дякую команді Херсонського художнього музею та артплатформі Vivid Fusion за цей потужний інструмент боротьби.Закликаю кожного підтримувати розголос про злочини росії проти нашої спадщини.
Вітаю, друзі. Відео з поліцейськими, які тікали й кинули людей помирати під кулями терориста, шокувало Україну. У багатьох виникло запитання — це і є результати численних реформ правоохоронного сектору? І навіщо потрібна така озброєна й навчена поліція, яка не лише не може захистити цивільне населення від критичних загроз, а й ганебно від них тікає?Це запитання законне й актуальне, і захищати цих копів я не збираюся. Але я знаю й іншу поліцію. Чоловіків і жінок, які несуть службу на території Херсонщини. Справжніх поліцейських, які щохвилини ризикують своїм життям. Які першими приїжджають на місця обстрілів, евакуйовують поранених, патрулюють вулиці та припиняють правопорушення фактично під вогнем артилерії, РСЗВ і під атаками дронів. Людей, яких ворог вважає законною ціллю й усіма можливими способами намагається знищити.Скількох людей наша херсонська поліція врятувала з моменту повномасштабного вторгнення? А скількох ще врятує? Багатьох знаю особисто, знаю, як і чим вони живуть. І тому я точно не буду всю Нацполіцію змішувати з брудом через окремих співробітників, які злякалися звуку пострілів.Можливо, і справді варто частіше проводити ротації особового складу та давати можливість нашим патрульним певний час попрацювати у відносно мирних регіонах, а до Херсона відправляти хоча б на кілька місяців тилових копів. І наші хлопці хоч трохи б відновилися, і ті пройшли б «обкатку» в бойових умовах. Частина швидко відсіється, але це якраз і буде та частина, яка в критичних ситуаціях не витримує й ганьбить честь мундира.
Разом із першим заступником начальника Херсонської ОВА Дмитром Бутрієм та першим заступником начальника Херсонської МВА Михайлом Линецьким долучилися до розширеного засідання колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.Засідання проходило під головуванням начальника відомства Сергія Шевченка і стало ключовим майданчиком для підбиття підсумків роботи у 2025 році. В умовах прифронтового регіону та постійних обстрілів, питання епізоотичного, фітосанітарного та епідеміологічного благополуччя є критично важливими для безпеки наших громад.Відзначив стійкість та професіоналізм всього колективу служби. Сьогодні злагоджена взаємодія між обласною радою, військовими адміністраціями та територіальними органами є основою нашого ефективного реагування на всі виклики воєнного часу.За кожним показником у звітах стоїть щоденна праця людей, які в надскладних умовах продовжують робити свою справу. Дякую працівникам Держпродспоживслужби Херсонщини за плідну співпрацю та вірність професії!
Хоч і доволі скупо, але все ж частину сьогоднішніх подій у Херсонській громаді ЗМІ висвітлили. Я не буду тут зупинятися на детальному описі терору та його наслідків. Хочу відзначити те, що зазвичай залишається за кадром. Це праця і самовідданість людей, чий щоденний подвиг — це їхня робота.Передусім — наші сили оборони. Скільки людей сьогодні було задіяно, щоб збивати ворожі дрони, відпрацьовувати позиції ворога на лівому березі, забезпечувати розвідку тощо…Це наші медики, які сьогодні знову стали мішенню для російських військових. Це наші працівники ДСНС і співробітники поліції, які зазвичай першими прибувають на місця прильотів. Співробітники СБУ — тут, очевидно, без коментарів. Працівники комунальних служб, задіяні в ліквідації наслідків обстрілів і допомозі постраждалим. Відчайдушні херсонські волонтери та журналісти, які також виїжджали на місця обстрілів. І так — працівники військових адміністрацій, чия робота полягає в організації, координації та забезпеченні.Щодо висновків про тактику й методологію ворога, у голові зараз чомусь крутиться лише одна фраза — ой, та пішли вони на х@р.
Трохи про кризу управління на окупованій території Херсонської області.Процеси, які ми відстежуємо, мають системний, масовий характер. Окупанти стикнулися з проблемою організації ефективної системи управління з самого початку захоплення херсонських громад. Лідери місцевого самоврядування, у переважній більшості, від співпраці відмовилися. Потрібна була «демократична картинка» і видимість локальної підтримки «визволення», тому на керівні посади середньої ланки масово набирали колаборантів. Причому критерії професіоналізму, лідерства, правосвідомості або хоча б елементарної адекватності були наприкінці списку кваліфікаційних вимог. Головне — лояльність окупантам. Як результат — повний хаос і деградація медицини, освіти, комунальної сфери тощо.Потім почалися «чистки». Місцевих «корисних ідіотів» звільняли, саджали (переважно за посадові злочини, корупцію) або переводили в глухі російські регіони. На їхнє місце ставили громадян рф, яких стягували звідусіль, з будь-яких сфер — аби лише погоджувалися приїхати працювати й жити на окуповані території. Рівень професіоналізму… самі розумієте. Вахтовий метод теж особливих результатів не дає: «твори безлад — ми тут проїздом…».Зараз ситуація така, що, попри створювану пропагандою картинку «процвітаючого російського світу і щасливого населення», більшість громад перебувають у стані або гуманітарної кризи, або живуть у режимі, близькому до виживання. І тенденція — лише до погіршення ситуації.
Разом із начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним та начальником Херсонської МВА Ярославом Шаньком долучилися до урочистостей у Херсоні з нагоди Міжнародного дня театру та особисто привітати нашу творчу родину. Під час заходу відзначили представників театральної спільноти високими державними та регіональними нагородами.Зокрема, мій колега, депутат обласної ради та генеральний директор театру ім. М. Куліша Олександр Книга отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Також щиро вітаю Ірину Чухалову із присвоєнням почесного звання «Заслужена артистка України».Від імені Херсонської обласної ради вручив Почесні грамоти та Подяки голови акторам і працівникам нашого театру за їхній вагомий внесок у розвиток культури, професіоналізм та віддану працюПереконаний, що навіть у найважчі часи, під обстрілами та в евакуації, наші актори продовжують берегти український дух. Кожна вистава, кожна репетиція — це доказ того, що жителів Херсонщини неможливо зламати. Ваша вірність професії та своєму глядачеві заслуговує на найвищу шану, адже ви даруєте людям надію тоді, коли вона потрібна найбільше.
Вітаю, друзі. Хочу поділитися з вами цікавими, на мій погляд, спостереженнями. Уже кілька місяців у російському інформаційному полі простежуються такі тенденції:з’явилася масова критика путіна та значної частини його найближчого оточення;критичні матеріали розміщуються, зокрема, на ресурсах, які раніше не пропускали навіть натяку на те, що «цар поганий»;коментарі з критикою путіна і Ко значно частіше не видаляються, причому це стосується як явних ботоферм, так і живих коментарів;наратив «цар хороший, бояри пі#@аси» застосовується значно рідше, і навпаки — використовується як іронія.Потрібно пам’ятати, що йдеться про тоталітарну державу і суспільство, де такі речі просто так траплятися не можуть. Додайте до цього низку законодавчих змін усередині росії, які, м’яко кажучи, викликають роздратування навіть у «тих, хто не цікавиться політикою».Чи є це підготовчим етапом до перехоплення влади і що з цього вийде — побачимо. Розслаблятися українцям точно не варто. Ми в цій інформаційній помийці все ще «фашисти» і головні вороги на всі часи. А вектор невдоволення — верхівка виявилася нездатною організувати наше швидке й ефективне знищення.У будь-якому разі — х@р їм, а не Україна.
TGLIST.COM.UA
