Вічна памʼять Герою Юрію Захарчуку8 березня 2026 року в Київській міській клінічній лікарні перестало битися серце 53-річного жовтоводця, старшого солдата Національної гвардії України Юрія Захарчука. Трудовий шлях Героя був повʼязаний з ДП "СхідГЗК".Юрій народився 16 травня 1972 року у Жовтих Водах. До дев’ятого класу навчався у СШ №3, згодом – у ВПУ №70, де здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Пройшов строкову військову службу.Кілька років трудового шляху Юрія були пов'язані з ремонтно-механічним заводом ДП "СхідГЗК".З 1992 по 1997 рік він працював на механоскладальній дільниці,а у 2010-2011 роках - на ливарній дільниці РМЗ. Колеги згадують: "Минуло чимало років, але ми добре памʼятаємо Юрія Захарчука. Справжній професіонал своєї справи - вмілий слюсар, майстерний електрогазозварник. Він брав безпосередню участь у виготовленні гірничошахтного обладнання, важливого для роботи шахт підприємства. Відповідальний у роботі, небайдужий та сумлінний у виконанні кожного виробничого завдання.Товариський, доброзичливий, завжди готовий прийти на допомогу. З Юрієм було добре і працювати, і спілкуватися, і займатися спортом у заводському спортзалі після роботи... Жорстока війна забрала життя Героя, але пам'ять про нього житиме в наших серцях".Певний час Юрій працював за кордоном. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. Спочатку приєднався до лав територіальної оборони, а 22 березня 2022 року добровольцем вступив до Національної гвардії України.Перші два роки служив старшим стрільцем, згодом – старшим кухарем господарської групи.Побратими згадують: "Юрій завжди приходив на допомогу у скрутних ситуаціях, старанно та відповідально виконував свої службові обов’язки".8 березня життя захисника обірвалося у Київській міській лікарні внаслідок інсульту.Для рідних і близьких Юрій назавжди залишиться добрим, щирим, життєрадісним, працьовитим і компанійським. Він був людиною, на яку завжди можна було покластися: не уникав труднощів, не жалівся на життя і будь-яку справу доводив до кінця, не кидаючи її на пів дороги. Понад усе любив свою родину, підтримував батьків і сім’ю брата, оберігав близьких від негараздів. Дорожив справжньою дружбою, тримав зв’язок із армійськими товаришами, любив готувати. Був турботливим чоловіком і батьком, який робив усе, щоб його дівчатка росли у любові, щасливими та усміхненими.У захисника залишилися мама Ганна Юріївна, дружина Світлана, доньки Ольга та Анастасія, брат Олександр.Колектив ДП "СхідГЗК", працівники ремонтно-механічного заводу висловлюють щирі співчуття рідним Героя.Прощання з Юрієм Захарчуком відбудеться 12 березня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.Вічна пам’ять і слава захиснику України.