ОЛЕНА ШУЛЯК

Житлова політика — це завжди система зважувань і противаг. З одного боку інтереси держави та європейські зобов’язання. З іншого очікування громад та конкретних людей, які роками стоять у черзі на житло. Кожна норма в законопроєкті №12377 «Про основні засади житлової політики» — це спроба знайти баланс між цими сторонами та реформувати житлову сферу. Сьогодні у Комітеті держвлади ми розглянули блок правок №1799–1916. Вони стосуються «Прикінцевих та перехідних положень» — розділу, який визначає, як відбудеться перехід від старих правил до нової системи.Основні теми, які викликали найбільше дискусій:🔸 чинність житлового кодексу: як забезпечити перехідний період, щоб уникнути правового вакууму;🔸 державний реєстр і нова інформаційна система: коли саме припиняється старий облік і починає діяти новий;🔸 обмеження для отримувачів державної підтримки: чи справедливо забороняти продаж житла протягом 10 років, чи варто шукати більш гнучкі рішення;🔸 реєстрація договорів оренди: суспільство не сприйме додатковий тягар без паралельних податкових стимулів;🔸 позиція органів місцевого самоврядування: необхідність збереження їхніх інструментів управління житловим фондом.Цим засіданням Робоча група завершила розгляд усього блоку правок, але робота не завершилась. Попереду консультації з Міністерством соціальної політики, Асоціацією міст України, Національною асоціацією банків, а також додаткові дискусії з європейськими партнерами.Я вдячна колегам за конструктивну роботу. Ми рухаємося складним шляхом і саме так формується нова архітектура житлової політики: від відмови від застарілого кодексу до створення сучасної цифрової системи, яка гарантуватиме прозорість і справедливість.

Україна йде шляхом змін, і кожна зустріч із нашими європейськими партнерами робить цей шлях більш впевненим.Сьогодні відбулася зустріч народних депутатів України з представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та Східного сусідства.🏠 Я розповіла нашим європейським партнерам про хід роботи над законопроєктом №12377 «Про основні засади житлової політики», що є одним із маркерів Ukraine Facility та одним з законодавчих дороговказів на шляху до членства в ЄС. Цього тижня ми фіналізуємо поправки. Попереду ще друге читання й багато роботи, але вже сьогодні бачимо позитивну динаміку та активну участь у формуванні закону як громадянського суспільства, так і професійної спільноти. У більшості питань ми знаходимо точки дотику. Ця синергія — запорука того, що реформи не залишаться на папері, а стануть реальною зміною для людей.🤝 Я вдячна нашим європейським партнерам за постійну підтримку та конструктивну співпрацю. Разом ми формуємо нову якість житлової політики в Україні — прозору, сучасну і справедливу.🇪🇺 Це ще один крок на євроінтеграційному шляху України.

⚡️Істотне збільшення фінансування єВідновлення та забезпечення житлом ВПО з ТОТ: Комітетом держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування пропонуються зміни в бюджеті-2026На засіданні нашого Комітету розглянули пропозиціі до проєкту держбюджету-2026. Зокрема, заслухали позицію Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад та територій і всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.Мінфін представив базову цифру — біля 45 мільярдів гривень передбачено на забезпечення громадян житлом. Це загальна сума, з якої фінансуватиметься єОселя, ініціативи з забезпечення житлом ВПО, компенсації для ветеранів з інвалідністю та відшкодування за пошкоджене чи знищене житло за програмою єВідновлення. Зокрема, зверну увагу на двох цифрах:➡️ зараз у проекті бюджету на єВідновлення передбачено біля 7 мільярдів грн;➡️ на забезпечення житлом ВПО — 14 мільярдів грн.Своєю чергою, до Комітету надійшли пропозиції від Міністерства розвитку громад та територій щодо збільшення фінансування цих та інших програм і запровадження нових інструментів. Так, пропонується:❗️Додати + 15 мільярдів гривень на житло для ВПО з ТОТ;❗️ Збільшити суму на компенсації за знищене житло в рамках єВідновлення з 3-х мільярдів до 17-ти мільярдів грн;❗️Врахувати можливість ще додаткового залучення коштів в рамках угод з іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів російської федерації.Таким чином, очікуємо значне підвищення фінансування як єВідновлення так компенсацій житла для ВПО з ТОТ у бюджеті-2026, і я розраховую, що такі зміни мої колеги підтримають. Адже цифри у бюджеті повинні бути наближені до реальних масштабів потреб, які маємо на сьогодні.

Будівельний ринок — як лакмусовий папірець економіки. У 2022–2023 роках девелопери відверто визнавали, що справи критичні. Це була чесна констатація. Згодом стало очевидно, що ринок починає оживати.📍 Нещодавно на Lviv Build Forum 2025 ми говорили саме про це. Чим тримається будівництво сьогодні?✅ По-перше відсутністю зайвих регуляцій.✅ По-друге державними програмами.🏠 єОселя стала рятівним інструментом, який витягнув галузь у критичний момент. Уже понад 20 тисяч виданих кредитів, більше ніж кількість отоварених сертифікатів єВідновлення. А від вересня програма отримала новий формат для ВПО й мешканців прифронтових територій. Держава компенсує 70% першого внеску за житло, плюс відсотки, плюс витрати на нотаріуса. Це вже сотні поданих заявок.⚠️ Але поруч із хорошими новинами ми маємо чесно говорити про проблеми. А їх багато. Звісно, війна. Це ще той «економічний стимул». Проте треба відверто визнавати проблеми галузі не тільки в небезпеці прильотів. Це давні «жуки-паразити», про яких усі знають, і водночас усі роблять вигляд, що так і треба.🔨 Свого часу ми вбили корумповану ДАБІ з її сумнозвісними 5$ на вхід і 5$ на вихід (а були випадки, коли навіть дорожче) та створили прозорий ДІАМ. Та місцевий рівень лишається осередком «сірих практик». Генплани, ухвалені ще десятки років тому, досі визначають розвиток міст. «Містобуди» перетворюються на квазі-дозволи, без яких бізнес не може рухатися. І поки громади не навчаться створювати сучасні просторові плани, ми будемо топтатися на місці й сплачувати зайву ціну.⚖️ Тут і виникає головна дилема. Децентралізація, яка стала однією з найуспішніших реформ, у сфері містобудування інколи обертається хаосом. Ми не можемо миритися з цим. Баланс повноважень і контролю має бути відновлений.Бо без внутрішнього порядку ми не зможемо виконати зовнішні зобов’язання. Європейські партнери дивляться не лише на наші обіцянки, а на те, як ми реально впроваджуємо правила у себе вдома.🇪🇺 Кожен закон у сфері житлової політики — це маркери Ukraine Facility, сотні мільйонів євро підтримки. Європейська комісія уважно відстежує, як ми формуємо житлову політику. І від цього залежить довіра до України та розвиток галузі.

Іноді один інструмент важить більше, ніж десятки стратегій. ДФРР — це маленький ключ, яким ми відчиняємо двері у велику європейську систему.Нещодавно відбулась презентація дослідження «ДФРР-2025: нові можливості України для членства в ЄС. Розділ 22», організована Ukrainian Institute for International Politics за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження». Під час заходу було представлено дослідження про потенціал ДФРР як фінансового інструменту розвитку територій та пілотного майданчика для майбутньої політики згуртованості.ℹ️ Що таке ДФРР? Це Державний фонд регіонального розвитку, передбачений у Бюджетному кодексі, який фінансує проєкти громад. У 2025 році він має лише 1 млрд грн. Хтось скаже, що це крапля в морі. Але крапля може стати хвилею, якщо правильно запустити механізми прозорого відбору, конкуренції та моніторингу.Ключові висновки дослідження, презентованого на заході:👉фонд може стати пілотним майданчиком політики згуртованості ЄС, на якому Україна навчиться працювати з майбутніми структурними фондами;👉його місія — впровадити прозорі процедури управління, відбору і моніторингу, що гарантують чесну конкуренцію та публічну підзвітність;👉через ДФРР можна будувати інституційну спроможність держави: створювати підрозділи, готувати кадри й відпрацьовувати процедури управління;👉особливий акцент — людський капітал: інвестиції в людей на місцях, які здатні планувати, звітувати та брати відповідальність.🇪🇺 Для Європейської комісії ДФРР — це тестовий полігон. Якщо ми навчимося управляти цими відносно невеликими коштами так, як у ЄС, то зможемо працювати і з майбутніми структурними фондами на десятки мільярдів. Це як репетиція великої симфонії, де навіть невелика партія має прозвучати так, щоб її почули й оцінили в Брюсселі.Говорили й про головний ресурс — людей. Жодна постанова не оживе, якщо в громадах не буде команд, здатних брати відповідальність, планувати, звітувати й працювати прозоро. Саме це визначить, чи стане фонд фундаментом довіри, а не ще одним бюрократичним рядком у бюджеті.⏳ Ми не маємо п’яти років чекати наступного фінансового періоду ЄС. ДФРР-2025 — це не просто інструмент фінансування, це тренажер європейського членства. І саме від нас залежить, чи перетвориться цей інструмент на справжній міст у Європу.

🚰 Чиста вода з крану. Буденність чи розкіш?Для України це поки що більше стратегічна мета, ніж реальність.📍 Нещодавно взяла участь у Lviv Eco Forum ’25 — ювілейному, десятому форумі, що зібрав понад 400 учасників: керівників українських та європейських водоканалів, представників уряду, міжнародних донорів і бізнесу.🎤 У своєму виступі я підкреслила: ухвалені у 2024 році зміни до Бюджетного кодексу дали нам можливість говорити про системні інвестиції, а не про тимчасові латки. Це означає довгострокові програми, модернізацію мереж, оновлення технологій очищення, зменшення втрат води та підвищення енергоефективності.💧 Інвестиції у водоканали — це не тільки про інфраструктуру. Це про якість послуг для мільйонів людей, про відповідність європейським екологічним стандартам, про зменшення впливу на довкілля. Вода стає стратегічним ресурсом, і працювати з нею потрібно з тією ж відповідальністю, як з енергетикою чи транспортом.🤝 Організатором форуму традиційно виступила Асоціація Укрводоканалекологія за підтримки ЮНІСЕФ. І я вдячна колегам за те, що вже десять років поспіль вони тримають цю тему у фокусі, не дозволяючи їй загубитися серед інших пріоритетів.#LvivEcoForum25

Чи можна виміряти довіру? Вона не має точних одиниць, не лягає у таблиці Excel, але без неї жодна реформа не працює. Саме довіра є цементом, який тримає державу, коли ворог намагається зруйнувати її до фундаменту. Сьогодні, у другий день Форуму доброчесності, організованого Національним агентством України з питань державної служби під керівництвом Наталії Алюшиної, ми говорили про те, що доброчесність не прикраса для офіційних промов, а умова виживання держави. У час війни чесні правила та справедливі рішення стають не просто етичним ідеалом, а питанням безпеки. Я наголосила, що доброчесність потрібно не декларувати, а впроваджувати. І тут важливі конкретні кроки:1️⃣ Закон про службу в органах місцевого самоврядуванняВін уже ухвалений і став базовим для понад 100 тисяч службовців у громадах. Раніше навіть не було повної статистики, скільки людей працює в органах місцевого самоврядування. Тепер є чіткі правила: прозорі конкурси, професіоналізація кадрів, можливість залучати кваліфікованих фахівців, зрозумілі процедури та гарантії. 2️⃣ Відновлення конкурсів на державній службіЙдеться про повернення прозорої системи відбору, яка була зупинена через воєнний стан. Новий законопроєкт уже внесений до парламенту, його підтримує уряд та Нацагентство з питань держслужби. Запуск заплановано на червень–вересень 2026 року. Це важливий індикатор для Ukraine Facility: ЄС оцінює здатність України гарантувати доброчесний відбір кадрів і від цього напряму залежить отримання щонайменше 400 млн євро.3️⃣ Система грейдів оплати праціНові правила вже враховані в проєкті бюджету на 2026 рік. Вони знімають можливості для зловживань із преміями та «ручного» нарахування зарплат. Грейдова система робить оплату праці більш справедливою й прогнозованою. Службовці однакової категорії отримуватимуть однакову базову винагороду, а не залежатимуть від суб’єктивних рішень керівників. Але доброчесність не зводиться лише до нормативних актів. Вона проявляється у цифрових реєстрах рішень місцевих рад, які перекривають можливості для махінацій із землею чи тарифами. Вона закріплюється у законі про лобіювання, що витягує кулуарні домовленості на світло. Вона оживає в антикорупційній стратегії та програмі, які перетворюють красиві слова на конкретні дії.Доброчесність також означає щоденний вибір кожного, хто працює на публічній службі. Йдеться про здатність обирати не легкий шлях домовленостей, а складніший шлях справедливості. Саме тут криється найбільший виклик: закони можуть змінювати систему, але довіру творять люди. Для мене доброчесність рівнозначна справедливості. А справедливість — це довіра. І саме вона є тим ресурсом, без якого Україна не збудує ані відновлення, ані європейське майбутнє.

Право на житло не лише стаття Конституції України. Це, по суті, вимір довіри людини до держави. Там, де люди змушені роками чекати квартири чи боротися з «паперовими стінами» бюрократії, руйнується не тільки соціальна стабільність, а й сама ідея справедливості.Відбулося чергове засідання Робочої групи Комітету держвлади, де ми розглядали поправки до Глав 7 і 8. Йшлося про гарантії забезпечення житлом, а також про механізми контролю та відповідальності у сфері житлової політики.Дискусія торкнулася одразу кількох принципових питань.🔹 Обговорювали пропозиції щодо створення житлової інспекції. Думки різняться — від моделі «карального органу» до концепції житлового омбудсмена. Наша позиція полягає в тому, що контроль потрібен, але він має бути збалансованим і не дублювати вже наявні функції.🔹 Важливою темою став громадський контроль. Йдеться про те, щоб закон прямо передбачав участь громадян у консультаціях, обговореннях і слуханнях. Це робить політику прозорішою й унеможливлює кулуарні рішення.🔹 Значну увагу приділили формулюванням. Наприклад, «сфера житлових прав» чи «сфера житлової політики» здається невеликою різницею, але саме від таких деталей залежить логіка та застосування закону.Законопроєкт №12377 має стати рамковим документом, що задає стратегічні стандарти у сфері житлової політики. Тому ми працюємо максимально уважно, щоб фінальний текст був чітким, узгодженим і здатним працювати на практиці.Дякую колегам із парламенту, представникам міністерства та експертам за включеність у дискусію. Попереду фіналізація прикінцевих положень і підготовка законопроєкту до другого читання.

Український ринок житла сьогодні переживає непростий період: воєнні ризики, уповільнене фінансування, заморожені об’єкти. Водночас попит на безпечні та зрозумілі механізми інвестування в нове житло лише зростає.🤝 Саме тому сьогодні долучилася до ґрунтовної дискусї разом із банками, девелоперами та експертами іпотечного комітету НАБУ щодо запровадження довірчих будівельних рахунків (ескроу) та створення Девелоперського гарантійного фонду. Це питання може здатися вузькопрофільним, але насправді воно стосується кожного українця, хто планує купівлю житла.Бо нинішня ситуація виглядає так:🔸 30% об’єктів, розпочатих до 2022 року, так і не відновили будівництво;🔸 55% зведено із запізненням від кількох місяців до двох років;🔸 лише 15% здано вчасно.Уявіть собі тисячі родин, які вклали кошти й залишилися без ключів від власної квартири.🏦 Банки також мають свою правду: більшість девелоперських компаній за стандартами НБУ класифікуються як ризикові чи навіть «дефолтні». Це означає, що проектне фінансування практично неможливе, а іпотечний кредит для квартири в новобудові стає для банків занадто ризиковим. Ми фактично маємо «первинний ринок без кредитів» — і це гальмує розвиток всієї економіки. Рухає ринок сьогодні передусім програма єОселя.🔑 Саме тому ескроу-рахунки стають ключем. Це не просто технічний інструмент, а «застібка-блискавка» для довіри. Це рахунок у банку, на який покупець вносить кошти за квартиру. Вони не потрапляють одразу до забудовника, а розкриваються лише за умови виконання конкретних етапів будівництва. Такий підхід гарантує: гроші працюють виключно на той об’єкт, для якого вони були залучені, що вигідно ринку й безпечно для інвесторів.💡 Другий важливий аспект — проектне фінансування. Механізм ескроу має працювати у зв’язці з кредитами від банків для забудовників. Це дозволить забезпечити стабільне фінансування об’єктів і зменшить ризики, що житловий комплекс залишиться недобудованим.📑 Реалізація такої моделі це логічне продовження Стратегії розвитку іпотечного кредитування, ухваленої Радою з фінансової стабільності у липні 2025 року. У документі чітко визначено необхідність підвищення контрольованості фінансування будівництва та створення механізму заміни недобросовісного забудовника. Це саме ті інструменти, які сьогодні потребують ринок і суспільство.🚀 Важливо рухатися крок за кроком. Спершу — запуск ескроу для іпотечних угод, щоб банки почали кредитувати «первинку» без страху. Далі — пілотні проєкти з проектним фінансуванням і реальна робота гарантійного фонду. У нас є дорожня карта від Світового банку, є підтримка НБУ. А головне є запит суспільства. Українці хочуть не чекати роками у «пастці недобудов», а отримувати гарантований результат.⚖️ Я не ідеалізую, бо знаю, що на ринку працюють різні компанії і системні, і ті, які звикли діяти «по поняттях», а не за законом. Зрозуміло, що опір буде. Але саме від того, наскільки ми зможемо створити чесні та зрозумілі правила гри, залежить майбутнє ринку житла.🏗 Будівельний ринок України надто довго жив у статусі «дикого Заходу». Прийшов час перетворювати його на цивілізовану й передбачувану систему, де покупець захищений, девелопер відповідальний, а банк упевнений у власних ризиках. Це складний шлях, але ми його обов’язково пройдемо.

Майбутнє українських громад залежить від того, чи зможемо ми перетворити відбудову на економічний розвиток. Йдеться не лише про ремонт зруйнованого, а про створення конкурентних умов для бізнесу, нових робочих місць і якісних послуг для людей.📍 У Познані на Конгресі співпраці з Україною Common Future 2025, де мала нагоду виступити дистанційно, говорила про те, що, за оцінками Світового банку, збитки вже перевищують 500 млрд доларів. Кожна громада — від прифронтових до західних — зазнала втрат, і всі вони потребують не лише відновлення, а й довгострокової стратегії розвитку.🇵🇱 Тут доречно згадати історію Польщі. Після вступу до ЄС польські ґміни за десять років залучили десятки мільярдів євро, що дозволило відбудувати дороги, школи, лікарні й водночас створити сучасне бізнес-середовище. Сьогодні перед Україною стоїть схожий виклик, але в набагато складніших умовах війни. Польський досвід доводить, що системне планування, прозорість і співфінансування здатні радикально змінити життя громад.Зараз ми зосереджені на трьох ключових напрямах:1️⃣Планування. Діє Державна стратегія регіонального розвитку, понад 900 громад уже оновили свої стратегії та програми комплексного відновлення.2️⃣ Інфраструктура. Будуємо не просто заміну зруйнованого, а сучасні об’єкти, що підтримують економіку.3️⃣ Бізнес-середовище. Інвестор повинен бути почутий у кожній громаді, а рішення мають ухвалюватися швидко й прозоро.💰 Для цього ми створили портфель публічних інвестицій — більш як на 200 млрд грн у 2026 році, а загальна потреба у реалізації 149 проєктів у середньостроковому горизонті оцінюється в понад 11 трлн грн. Він охоплює енергетику, дороги, соціальні об’єкти й розвиток місцевої економіки. Фінансування формуємо з чотирьох джерел: державний бюджет, міжнародні фінансові організації (ЄІБ, ЄБРР, Світовий банк), гранти донорів і приватний капітал.⚖️ Новий Закон про публічно-приватне партнерство відкриває шлях до інвестицій у сферах освіти, охорони здоров’я, управління відходами. Діють програми співфінансування, які вже показали результат: енергоефективні школи та лікарні, менші витрати на опалення, нижчі викиди.👥 Але головне — це спроможність громад. Без професійних команд на місцях навіть найкращі інструменти не працюватимуть. Тому громадам потрібні знання для роботи з грантами, інвестиціями та цифровими системами, зокрема DREAM.🏗 Окремий виклик — виробництво будматеріалів. В Україні досі немає жодного працюючого заводу скла. Попит колосальний, і це шанс для інвесторів створювати нові підприємства, що дадуть роботу й податки на місцях.🔑 Наш курс простий і зрозумілий: прозоре планування, сильні громади, відкритість до інвестора. Це той фундамент, на якому ми будуємо спільне європейське майбутнє.