Зламані процеси — це не випадковість. Іноді це дуже зручна система для окремих людей.#Архітектура_відділу Рівень процесівЯ працював у компанії, де регламенти були настільки застарілі або заплутані, що їх навіть читати не було сенсу. Тому люди створювали свої з поправкою на те, щоб не спіймали.Наприклад, не було регламенту щодо курсової різниці. І керівник комерційного департаменту не розумів реальної маржі. А СЕО використовував це як важель, щоб «нагинати» персонал, типу люди недопрацьовують.Другий приклад - некоректний регламент щодо підбору персоналу. Деякі керівники використовували його, щоб затягувати найм співробітників. "Ну немає адекватних!"І могли місяцями затягувати виконання робіт через брак людей та отримувати ЗП.У мене був керівник, який сам не знав, чого хотів. Відповідно, не було й документації щодо якості, швидкості та результатів. І вся моя робота залежала виключно від настрою керівника.Гарний настрій - закрию задачу.Поганий - буду переробляти ще п’ять разів.І коли його "викликали на килим" щодо зірваних програм - виправдання завжди було одне: "Криворукі співробітники".Поділіться своїми прикладами!Налаштовані процеси потрібні не для “бюрократії”. А для того, щоб у компанії не можна було сховати некомпетентність, саботаж і управлінський хаос.Там, де є зрозумілі правила, видно: - хто що робить, - де зависає робота, - хто реально тягне, - а хто просто красиво пояснює провали.Тому питання просте: вам ближче система, де результат видно, чи “мутна вода”, у якій завжди винен хтось інший?P.S. Далі буде...