БлаговіщенняЛітургія Церкви хоче, щоб ми особливим святом згадали день, коли ангел був посланий до Назарету, щоб сповістити Марії, що вона стане матір’ю Ісуса. Існує зв’язок між цим святом і таємницею Великодня, яку ми готуємося святкувати. У сповіщенні ангела вже присутня та любов Отця, який так любить людей, що послав свого Сина, щоб їх спасти. Можна сказати, що це ніби історія Божої любові, яка має свій новий початок у тому благовіщенні. Бог не тільки не забув людей, але й посилає Свого Сина через «так» тієї дівчини з Назарету. Марія – дівчина, як і всі інші. Проте на ній зупинився погляд Господа. І вона стає першою, хто віддає своє життя мрії про любов Отця. У це свято, споглядаючи велич любові Господа, ми також захоплюємося «так» тієї маленької дівчини з Галілеї. Марія прийняла запрошення Отця і, згодом, ніколи не відійшла від тієї любові: вона повністю прийняла покликання бути слугинею більшого задуму. Це було нелегко. Коли ангел сказав їй, що вона сповнена благодаті, Марія відразу збентежилася. Вона не вважала себе достойною і відчувала себе ніким перед Богом. Але ангел заспокоїв її: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус». Нам не дано знати, про що думала Марія в той момент. Вона могла сказати «ні», залишитися у своєму спокої й продовжувати звичне життя, але відповіла «так». Це змінило все її життя, а разом із ним — життя й історію людства.Слово Боже кожен день