Сьогодні Церква вшановує пам'ять святого Йосипа, Обручника Марії. Як нащадок дому Давида, він мав пов’язати Ісуса з цим царським родом, продовжити традицію патріархів, які часто отримували одкровення від Бога у снах, та прокласти для малого Ісуса шлях виходу з Єгипту до Землі Обітованої. Цим Йосип повністю вписав Його в історію Ізраїлю, зробивши Спадкоємцем обітниць. Будучи людиною мовчазною, він день за днем пізнавав волю Господа і залишався слухняним. Давні перекази свідчать, що його смерть настала у глибокому спокої, дарованому Ісусом. Тому в західній традиції згодом почали звертатися до нього з проханням про дар благої смерті. Східні Церкви вшановують його разом із Давидом та Яковом, братом Господнім, у дні після Різдва.Постать Йосипа, що нерозривно пов’язана з дитинством Ісуса, нагадує нам, як кожен вірянин має плекати здатність слухати — особливо коли здається, що труднощі починають долати нас. Уривок із Євангелія від Матвія відкриває, як саме Йосип був залучений до таємниці народження Спасителя. Євангеліст підкреслює надзвичайність цього зачаття, описуючи внутрішній неспокій, пережитий Йосипом. Спочатку він вирішує таємно відпустити свою молоду наречену, проте янгол відкриває йому Божий задум, що виходить за межі людського розуміння. Йосип дослухається до нього і починає усвідомлювати те, що відбувається поряд та всередині нього. Так він стає учнем Євангелія. Янгол продовжує: «Ти даси йому ім'я Ісус». Саме Йосип має визнати і засвідчити, ким є цей Син. Тому він є взірцем вірянина, який вміє слухати та приймати Христа. Якщо ми так само вслухатимемося в Євангеліє, то зможемо прийняти Ісуса як близького Друга на щодень і на все наше життя.Слово Боже кожен день