Що я беру з літа у свою осінь

Сьогодні вже 6 вересня. Осінь увійшла в наше життя без урочистого дозволу й не стала чекати, доки ми складемо ідеальні плани.Я не починаю її з нуля.

Людина не стає чистим аркушем лише тому, що в календарі змінився місяць. Ми беремо із собою прожиті події, рішення, зустрічі, помилки й висновки.З цього літа я беру гордість за свою першу публікацію в глянцевому журналі "Мама і Я" Беру подорож до Кишинева, яка ще раз нагадала: турбота про себе починається з придбання квитка та збору валізи.Комфорт - не примха і не винагорода за хорошу поведінку.

Беру право на задоволення, яке не потрібно заслужувати.Беру нові професійні можливості та моменти, коли після нашої роботи жінка говорить: - Розумію, що зі мною відбувається.- Я побачила, чому все повторюється.- Тепер знаю, що робити далі".Для мене це не просто слова клієнток.

Це підтвердження, що зміни починаються не з чергової обіцянки собі "тепер усе буде інакше". Вони починаються з погляду на те, як я живу сьогодні.Можна купити новий блокнот, скласти осінній список бажань і запланувати нове життя.

Якщо жінка й далі мовчить про важливе, тягне все сама, чекає, що чоловік здогадається, і відкладає себе на потім, календар не змінить її стосунків.З літа варто взяти не лише те, що нас радувало.

Те, що не вдалося, теж має цінність, якщо ми не несемо далі розчарування, а забираємо з нього відповідь: що я не врахувала, де вчинила проти себе і що наступного разу зроблю інакше. Тоді невдала розмова, рішення, яке не дало результату, або план, який залишився лише планом, перестають бути мінусом. Вони стають досвідом і показують, куди рухатися далі. У свою осінь я беру приємні спогади й висновки. Те, що вдалося, дає мені опору. Те, що не вдалося, дає напрямок.А який плюс ви можете забрати з того, що не склалося цього літа?