Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - СПЖ «Спілка православних журналістів»
Додано 14 лип 2024

СПЖ «Спілка православних журналістів»

@SPG_ukr
Кількість підписників: 3 757
Фото: 8,570
Відео: 1,070
Посилання: 11,900
Опис:
Новини православного життя України та світу онлайн, 24 години на добу, сім днів на тиждень.

👥 Кількість підписників

3 757
Середній/День:: -4
Середній/Тиждень:: -6
Середній/Місяць:: -30

👁️ Середній перегляд на повідомлення

613
Середній/День:: 771
Середній/Тиждень:: 600
ERR: 16.32%

📊 Кількість повідомлень на день

4.5
Останній день: 20
Середнє за тиждень: 6
Середнє за день: 4.5

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

Єленський: В Україні релігійні організації наділені рівними правами27 квітня 2026 року керівник Держслужби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зустрівся зі слухачами курсів підвищення кваліфікації військових капеланів при Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка.Під час виступу чиновник підкреслив, що релігійний простір України нібито відрізняється «унікальним плюралізмом», де і великі, і малі організації наділені абсолютно рівними правами.Однак одразу після запевнень у «рівності» Єленський перейшов до практичних питань і роз'яснив капеланам хід реалізації закону «про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Цей документ, нагадаємо, передбачає фактичну заборону діяльності Української Православної Церкви.Також глава ДЕСС обговорив з присутніми перспективи впровадження альтернативної служби та проблеми законодавчих змін у сфері свободи совісті.Примітно, що «рівні права» в розумінні чиновників виглядають досить специфічно: на даний момент у Збройних силах представлені 13 релігійних організацій, серед яких ПЦУ, уніати, католики, протестанти, іудеї та мусульмани. При цьому для священників УПЦ шлях у капеланство закритий на законодавчому рівні.
Суд Чехії зупинив ратифікацію договору з Ватиканом через таємницю сповіді1 квітня 2026 року Конституційний суд Чеської Республіки постановив, що окремі положення договору між державою та Святим Престолом суперечать національному законодавству. Рішення суддів заблокувало процес ратифікації конкордату, робота над яким велася протягом десятиліть.Суд визнав проблемними два аспекти угоди. Перше заперечення стосувалося таємниці сповіді, яку договір пропонував затвердити без будь-яких винятків. Судді вирішили, що така норма порушує нейтралітет світської держави та принцип рівного ставлення до різних церков.Друге зауваження стосується церковних архівів: документ наділяв католицькі структури правом приховувати документи від громадськості, звільняючи їх від дотримання загального закону про архіви.У Чеській конференції католицьких єпископів висловили незгоду з вердиктом. Юристи та експерти в галузі права назвали це рішення юридичною поразкою для тих, хто вважає релігійну свободу важливою цінністю в одній з найбільш світських країн Європи.Професор канонічного права Іржі Раймунд Третера підкреслив, що постанова фактично є атакою на міжконфесійний мир, оскільки некатолицькі громади країни підтримували цей договір як стабілізатор загальних прав віруючих.
В США внесли законопроєкт про «війну Росії проти віри» в Україні23 квітня 2026 року в Конгресі США представили двопартійний законопроект «Про протидію російській війні проти віри», який, за словами його авторів, спрямований на боротьбу з переслідуванням релігійних громад в Україні та на окупованих територіях. Про це повідомляє СПЖ у США.У прес-релізі зазначається, що «Росія перекручено зображує Україну як переслідувача християн, хоча саме Москва зруйнувала понад 600 церков, синагог, мечетей та інших місць відправлення культу за час війни». Також автори документа стверджують, що дії Росії являють собою «сплановану і систематичну атаку на свободу віросповідання» і спрямовані на придушення релігійного життя.Водночас в законопроєкті взагалі не згадується Українська Православна Церква, хоча саме вона постраждала більше за інші конфесії. Йдеться не лише про сотні зруйнованих і пошкоджених храмів, але й про численні випадки захоплень церков, виселення громад, тиску на священнослужителів і вірних. У багатьох регіонах фіксувалися конфлікти навколо храмів, переходи парафій під тиском і обмеження релігійної діяльності, однак усі ці факти в документі не відображені. Примітно, що окремі автори ініціативи раніше критикували УПЦ і вірних, які заявляли про подібний тиск з боку українських властей.Законопроєкт передбачає підготовку спільних звітів Держдепартаменту і Пентагону про порушення релігійної свободи, а також введення санкцій проти осіб, визнаних причетними до таких дій.У тексті також підкреслюється, що «віруючі на тимчасово окупованих територіях зазнають особливо жорстоких нападок», і лунають заклики «протистояти війні проти віри».Раніше міжнародні організації звертали увагу на ситуацію з правами вірних в Україні, включаючи повідомлення про тиск на громади УПЦ.
Норвегія заборонить соцмережі для дітей молодше 16 роківУ квітні 2026 року влада Норвегії оголосила про плани ввести заборону на використання соціальних мереж для осіб молодше 16 років.Ініціатива передбачає посилення вікових обмежень і спрямована на захист дітей від негативного впливу цифрових платформ. Прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре заявив, що мета законопроєкту – зберегти дитинство незалежно від алгоритмів і екранів.«Ми хочемо, щоб діти могли залишатися дітьми. Ігри, дружба і повсякденне життя не мають підпорядковуватися цифровим платформам», – зазначив він.Згідно з проєктом, технологічні компанії будуть зобов'язані впровадити ефективні системи перевірки віку та забезпечити їхнє дотримання. Відповідальність за виконання вимог покладуть на самі платформи.Міністр цифровізації Каріанне Тунг підкреслила, що контроль не має лягати на дітей. «Не можна залишати дітей наодинці з відповідальністю за дотримання заборони – це завдання компаній, що надають послуги», – заявила вона.Влада зазначає, що захід стане частиною ширшої політики з обмеження екранного часу серед неповнолітніх, включаючи рекомендації та заборони на використання смартфонів у школах.Норвегія приєднується до низки країн, що посилюють контроль над використанням соцмереж дітьми. Раніше аналогічні обмеження були прийняті або обговорюються в Туреччині, Австралії та інших державах.
У ПАРЄ занепокоїлися боротьбою з антисемітизмом та ісламофобією21 квітня 2026 року Парламентська асамблея Ради Європи на весняній сесії у Страсбурзі ухвалила резолюцію №2647 (2026) «Протидія дискримінації за ознакою релігії та захист свободи релігії або переконань у Європі». Значна частина документа присвячена темі антисемітизму та ісламофобії на європейському континенті.Асамблея відзначила, що «прояви релігійної нетерпимості в Європі нерідко пов'язані з конфліктами, що відбуваються в інших регіонах, і відображають посилення напруженості там». Як основний приклад наводиться ситуація після терористичної атаки 7 жовтня 2023 року на Ізраїль і наступного конфлікту в секторі Газа.За даними резолюції, у цей період в Європі відбувся «значний сплеск антисемітизму», а багато європейських країн зафіксували зростання антисемітських інцидентів з «експоненційним збільшенням» не лише актів насильства та фізичних нападів, але й ненависницьких висловлювань у соціальних мережах. Ці дані наводяться з посиланням на Європейську комісію з боротьби з расизмом і нетерпимістю (ECRI) та інші міжнародні органи.Водночас ті ж міжнародні структури заявили і про зростання ісламофобських інцидентів. При цьому в документі підкреслюється: «Жодна людина не повинна притягуватися до відповідальності на підставі її дійсної або передбачуваної релігійної чи світоглядної приналежності за дії, вчинені іншими нібито в ім'я цієї релігії або переконання».«Асамблея також підтримує дії всіх органів, що діють для запобігання та протидії дискримінації, і мандат спеціального представника генерального секретаря Ради Європи з питань антисемітизму, антимусульманської ненависті та всіх форм релігійної нетерпимості, з огляду на важливість сприяння мирному співіснуванню для вирішення проблем, що стоять перед Європою сьогодні», – сказано в тексті.
В Уганді ісламісти вбили протестантського пастора після проповіді9 квітня 2026 року в Уганді група нападників, пов'язана з мусульманськими екстремістами, убила протестантського пастора Альфреда Кітенгу після проповідницького заходу.За даними джерела, напад стався ввечері, коли пастор разом із дружиною повертався додому після проповіді, під час якої він розповідав про Христа і закликав людей до віри. До них підійшли кілька чоловіків, які представилися водіями мототаксі та християнами, нібито присутніми на виступі, і запропонували безкоштовно підвезти.Подружжя погодилося, однак під час поїздки маршрут було змінено. За словами дружини загиблого, незабаром до них приєдналося ще кілька людей, після чого стався напад.«Події, що послідували, були раптовими і жорстокими» – розповіла вона. Нападники побили подружжя і завдали пастору смертельних ножових поранень. Жінку пізніше відпустили, і їй вдалося вижити. Вона повідомила про те, що сталося, церковним лідерам, які прибули на місце і виявили тіло пастора на узбіччі дороги. Поліція розпочала розслідування, підозрюваних поки не затримано.Як зазначає видання, за попередніми даними, до нападу можуть бути причетні мусульманські екстремісти, що пов'язують з місіонерською діяльністю пастора, зокрема серед мусульман.У церковній громаді висловили скорботу у зв'язку із загибеллю пастора, зазначивши, що він активно займався проповіддю, зокрема серед мусульман.Інцидент викликав занепокоєння серед християнських організацій, які закликають посилити заходи безпеки для проповідників. За даними джерела, подібні випадки переслідування християн у країні траплялися і раніше.
В Греції священник на Літургії вичитав депутату за підтримку закону про ЛГБТУ грецькому місті Лариса урочисте богослужіння на честь свята Живоносного Джерела завершилося публічним викриттям представника влади. Vima orthodoxias повідомляє, що інцидент стався у храмі району Тампакіка під час Божественної літургії.Священнослужитель перервав свою промову, коли побачив у передніх рядах серед почесних гостей депутата від правлячої партії Христоса Келласа. Священник у різкій формі зажадав, щоб політик та особи, що його супроводжували, негайно перейшли до задньої частини храму.«Я сказав вам сісти позаду!» – вигукнув клірик. Він звинуватив присутніх політиків у лицемірстві, заявивши, що вони приходять до церкви лише двічі на рік заради створення візуального ефекту та особистої вигоди, не надаючи реальної допомоги регіону та Церкві.Викриття продовжилося критикою фінансових та ідеологічних рішень влади. Священник вказав на «величезні зарплати» членів парламенту, які, за його словами, не приносять користі простим людям.Головною причиною гніву священнослужителя стала недавня підтримка депутатом закону про одностатеві союзи. Клірик поклав на Келласа персональну відповідальність за голосування на користь легалізації ЛГБТ-пар.Слова священника викликали неоднозначну реакцію у парафіян. Частина вірних підтримала викриття оплесками. Інші присутні були шоковані інцидентом, відзначивши, що храм не є місцем для подібних політичних розбірок, особливо в день великого релігійного свята.
Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?Незадовго до Великодня релігійні ЗМІ опублікували новину про позбавлення греко-католиками свого клірика Богдана Мурованого сану за відступ у розкол, точніше – перехід до ПЦУ.Здавалося б, це внутрішня справа УГКЦ. Але це не зовсім так. У сучасній Україні однакові церковні дії дедалі частіше оцінюються по-різному – залежно не від суті цих дій, а від того, в якій саме конфесії чи юрисдикції це відбувається. Коли УПЦ забороняє служіння клірика, який перейшов до ПЦУ, це нерідко подають як скандал, «репресію» і ще один доказ її «несвободи».Але коли за перехід до ПЦУ знімає зі своїх кліриків сан УГКЦ, це не викликає якогось помітного обурення. І тут виникає ще одне питання: чому на тлі спільних богослужінь папи Лева XIV, а раніше Франциска з Патріархом Варфоломієм, католицька УГКЦ застосовує настільки суворі заходи? Недавнє позбавлення сану колишнього священника УГКЦ Богдана Мурованого особливо показове саме тому, що воно висвітлило обидва ці виміри одразу: і суспільно-політичний, і еклезіологічний.https://spzh.eu/ua/zashhita-very/92580-zaborona-svjashchennikiv-v-upts-represiji-a-v-uhkts-kanonichna-distsiplina
19 квітня (6 квітня за ст. ст.). Цей день в історії:Рівноапостольний Мефодій, архієпископ Моравський (†885)Старший із легендарних братів-просвітителів, який разом із Кирилом розділив важку працю зі створення першої слов’янської абетки. Діяльність Мефодія не обмежувалася простим переписуванням грецьких текстів. Переклавши Святе Письмо та богослужіння зрозумілою мовою, він фактично подарував голос цілим народам, які до того не мали власної писемності.Цей переклад став міцним фундаментом, на якому зросли вся подальша слов’янська культура, література та державність. Попри постійні інтриги, нерозуміння і навіть ув’язнення, Мефодій до кінця життя відстоював право слов’ян звертатися до Бога рідною мовою.19 квітня 1054 року. Кончина папи Лева IX і початок Великого розколуУ цей день відійшов із життя глава Римської кафедри Лев IX, і його смерть стала фатальним хронологічним збігом для всього християнського світу. Саме його посланці через три місяці покладуть на престол Софії Константинопольської грамоту про відлучення східних ієрархів.Розкол між Церквами визрівав десятиліттями через глибокі політичні, культурні та богословські розбіжності, але саме цей історичний збіг надав конфлікту незворотного характеру. Формально легати втратили свої повноваження після смерті папи, однак особиста жорсткість дипломатів і взаємне нерозуміння сторін довели справу до кінця.Цей епізод показує, як відсутність готовності до діалогу може запустити складні процеси, наслідки яких тривають століттями.
У Лаврі відкриють проєкт для «глибшого занурення в досвід війни»17 квітня 2026 року в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відкриють художній проєкт «Листи з фронту».Експозиція об'єднає сучасне мистецтво з реальними свідченнями бойових дій.На першому ярусі Великої лаврської дзвіниці організатори виставлять роботи художників Владислава Габди та Оксани Брензович.Мистецтвознавець Михайло Сирохман заявив, що проєкт демонструє реальність, яка набуває ознак живопису, де межа між життям і смертю стає визначальним елементом візуальної мови.Центральними експонатами стануть матеріальні свідчення війни: пошкоджені бронежилети та елементи індивідуального захисту, які мають створити ефект присутності та глибшого занурення в досвід війни.Крім того, 2-й штурмовий батальйон 5-ї окремої штурмової Київської бригади та рота управління БПЛА надали для виставки зразки сучасної військової техніки.Проєкт реалізували у співпраці з платформою «Культурні сили» та за підтримки Тракайського історичного музею. Куратором виставки виступила Альвіга Змеєвскене.