В Інституті нацпам'яті занепокоїлися пошуком останків гетьмана Сагайдачного
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров анонсував початок археологічних досліджень території колишнього Богоявленського собору з метою пошуку та ідентифікації останків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Під час спільної робочої зустрічі представників парламентських комітетів, керівництва Києво-Могилянської академії, істориків та археологів учасники обговорили законопроєкт про правовий режим комплексу Братського монастиря та організацію розкопок на Подолі.

Керівник УІНП заявив, що сучасні історико-антропологічні методи дозволяють з високою вірогідністю визначити останки гетьмана навіть серед сотень інших поховань XVII–XVIII століть. «Комплекс наявних історичних відомостей, біографічних даних та антропологічних ознак дозволяє провести таку ідентифікацію після завершення необхідних археологічних досліджень», - зазначив Олександр Алфьоров

Петро Сагайдачний був меценатом і патроном Києво-Могилянської академії. Дерев'яний Богоявленський храм побудували в 1620 році коштом Сагайдачного, а після його смерті в 1622 році останки полководця поховали при соборі. У 1690–1693 роках за підтримки гетьмана Івана Мазепи на цьому місці звели кам'яний собор у стилі українського бароко, у крипті якого знаходилася усипальниця. У 1936 році собор і дзвіницю зруйнувала радянська влада.

Раніше, у 2011 році, гетьмана Петра Сагайдачного «канонізували» в УАПЦ в чині «благовірних гетьманів». У серпні 2020 року рішення про його «загальноцерковне вшанування» ухвалила й ПЦУ, внісши ім'я історичного діяча до свого календаря, попри невідповідність критеріям канонізації та попри те, що за чотири століття в народі полководець вшановувався як воїн і меценат, але ніколи не сприймався святим.