9 травня для кремля це головний політичний ритуал року і центральний елемент усієї державної пропаганди.В цей день російська влада показує суспільству образ «великої непереможної держави»: парад на червоній площі, військова символіка, силовий пафос, путін на трибуні, іноземні гості та нескінченні розмови про «перемогу над нацизмом». Вся ця конструкція потрібна не лише для зовнішнього ефекту. Вона потрібна самим росіянам, щоб підтримувати головний міф системи - росія сильна, влада все контролює, армія непереможна, а путін є продовжувачем «історичної місії» держави.Тому будь-який удар по москві саме 9 травня став би для кремля серйозним психологічним і репутаційним ударом, який бив би не лише по безпеці, а по самому образу всесильної та недоторканної влади.Авторитарна система тримається не лише на силі та репресіях, а й на сприйнятті. Люди повинні вірити, що держава здатна контролювати ситуацію, що центр влади недоторканний, а москва захищена за будь-яких обставин. Особливо в день, коли вся країна дивиться головний державний ритуал.І якщо саме в цей момент виявляється, що система вразлива, це створює небезпечний ефект для всієї пропагандистської конструкції. Бо тоді виникає просте питання: якщо держава не може повністю захистити власний символічний центр у найважливіший день року, то наскільки вона реально контролює ситуацію?Саме тому кремль так болісно реагує навіть на обмежені атаки дронів по москві. Не через прямий військовий ефект, а через сам факт появи вразливості там, де роками демонстрували абсолютну силу.Насправді навіть якщо такий удар не не завдасть великої фізичної шкоди і буде дорогим з точки зору витрачених дронів - він все одно може бути стратегічно важливим. Тому що це удар не стільки по залізу, скільки по головному інструменту цієї війни - пропаганді.росія веде війну не лише ракетами й армією. Вона веде її через страх, міфи, телевізійну картинку та культ «великої держави». І парад 9 травня -це концентрат усього цього. Це щорічна демонстрація сили для внутрішньої аудиторії та спосіб підтримувати віру населення у велич держави й неминучість її перемоги.Тому навіть сам факт прориву цієї картинки вже має ефект. Бо коли над москвою в день головного державного ритуалу з’являється загроза, люди починають бачити не лише парад, а й слабкість системи.Також важливо розуміти ще одну річ. Багато хто думає: «не можна провокувати росію, бо вона вдарить у відповідь по Києву». Але проблема в тому, що росія б’є по українських містах незалежно від цього. Вона робила це до будь-яких атак по москві, робить зараз і буде робити далі, тому що удари по цивільних для кремля - частина самої логіки війни та пропаганди.російській аудиторії постійно потрібна демонстрація сили, помсти та «покарання ворога». Після парадів, гучних заяв і пропагандистської мобілізації всередині росії виникає суспільний запит на нову жорстокість. І кремль регулярно відповідає на цей запит ударами по цивільній інфраструктурі України.Тому погрози «ударом у відповідь» часто є не стільки фактором стримування, скільки інформаційною конструкцією, яка має змусити боятися самої можливості тиску на символічний центр російської системи.Для путіна головне - не лише фізичний захист москви. Для нього критично важливо зберігати сам міф про всесильність і недоторканність влади. І саме тому будь-який прорив цієї картинки настільки болючий для всієї російської пропаганди.