Свілар: «Ми більше домінуємо і більше стали командою. Пізніше зрозуміємо, чи готові боротися за Скудетто»

Голкіпер «Роми», який завтра зіграє проти «Інтера» в центральному матчі між лідерами італійської першості, у великому інтерв’ю Corriere della Sera розповів про роботу з ментальним тренером, Ґасперіні, збірну, Де Россі та життя воротаря.

«Мій справжній ворог – думки».

Поясніть детальніше.

«Знаєте, яка найскладніша частина моєї роботи? Та, коли я нічого не роблю. Точніше, коли всі думають, що я нічого не роблю».

А що ви робите насправді?

«Думаю. А це складніше, ніж відбивати удари. Справді, простіше постійно перебувати під тиском і здійснювати сейви: тоді в тебе немає часу розмірковувати, ти покладаєшся на інстинкт.

Але в такій домінантній команді, як “Рома”, яка більшу частину матчу проводить на чужій половині поля, я багато часу залишаюся наодинці із собою. І мушу думати.

Причому думаю про негативне. Воротар повинен це робити, він завжди має уявляти найгірший можливий сценарій. Небезпека полягає в тому, що ці негативні думки можуть тебе поглинути».

Як із цим боротися?

«У день матчу я проводжу сесію зі своїм ментальним тренером. Завжди. Не пропускаю жодної. Ми трохи займаємося візуалізацією, дихальними вправами.

Ці заняття допомагають мені перетворити негативні думки, про які я говорив, на позитивні або принаймні нейтральні. Тобто я знаю, що найгірший сценарій може настати, але готовий із ним упоратися».

«Рома» – «Інтер», враховуючи силу суперника, це найгірше чи найкраще?

«Це великий матч, якого ми не можемо дочекатися. Хочемо перевірити себе проти найсильнішої команди чемпіонату, яка протягом останніх років перебувала на вершині».

Це початок боротьби за Скудетто?

«Мені навіть усміхнутися хочеться. У цьому місті достатньо провести два-три хороші матчі, і тебе підносять до небес. Потім програєш, і вже катастрофа.

Ми повинні зберігати рівновагу та стабільність. Але знаємо, звідки прийшли, і знаємо, куди хочемо дістатися».

І куди ви хочете дістатися?

«Дивіться, минулого року ми ж не починали сезон зі словами: “Ми фінішуємо третіми”. Але після 20–25 матчів зрозуміли, що можемо кваліфікуватися до Ліги чемпіонів.

Так само й тепер: пізніше зрозуміємо, чи справді здатні боротися за титул».

Але хіба у вас немає відчуття, що тепер ви ближчі до рівня «Інтера», ніж минулого сезону?

«Від нашого матчу на “Олімпіко” минуло 335 днів».

Як ви це запам’ятали?

«Прочитав у соцмережах (сміється). Так, зараз ми в кращому стані. Це видно й із нашої гри. Ми більше домінуємо, більше стали командою.

І це природно: ми вже другий рік працюємо з Ґасперіні й тепер реалізуємо його ідеї практично автоматично».

Ті, хто зараз називає трійку «Інтер», «Рома» та «Комо», помиляються?

«Якщо дивитися на стиль гри, кількість голів і те, як ці команди перемагають, у цьому може бути сенс. Але зараз лише вересень. Ще зарано».

У старому інтерв’ю ви сказали про Ґасперіні: «Проти “Аталанти” завжди маєш відчуття, що можеш програти». Тепер він ваш тренер. Відчуття стало протилежним?

«Так. Бувають матчі, в яких нам не вдається швидко відкрити рахунок, але я дивлюся на гру й думаю: “Сьогодні ми переможемо. Просто мусимо”».

Чого Ґасперіні вимагає від вас такого, чого не вимагали інші тренери?

«Знаєте, чим тренер насправді відрізняється від інших? Він залишає мені свободу вибору. Справді залишає.

Ми відпрацьовуємо певні речі в грі ногами, хоча через нові правила це стало складніше. Але ми ніколи не хочемо невиправдано ризикувати. У сучасному футболі всі намагаються щось вигадувати під час розіграшу від власних воріт. На мою думку, з цим уже переборщують. Помилки коштують очок».

@Roma1927UA
🔽🔽🔽