За тиждень активних дій Курська область вже стала повноцінним напрямком фронту. ЗСУ тримають під контролем біля 30 населених пунктів, з них одне місто – райцентр Суджа. Точну кількість контрольованих сіл наразі взагалі ніхто не знає. Як і скільки російської території ми захопили, бо контроль місцевості в такій операції зазвичай є умовним, і багато пунктів та районів просто сіра зона. Наразі наша тактика в цій операції – не чіплятися за населенні пункти, а тримати під контролем ворожі комунікації, організовувати засідки, шукати слабкі місця в поспіхом створеній обороні противника та бити по ним. Загальний наш план залишається невідомим, але то і на краще. В цілому тут задіяно до 10 000 наших військових. Активно використовуємо БПЛА усіх типів, благо РЕБ на Курщині поки відсутній як явище.Російська влада та пропаганда публічно мінімізують масштаби подій. У них там не військова операція, а контртерористична, під проводом ФСБ, а не генералів. Наслідки не забарилися.Попри анонси пропагандистів, росіяни за тиждень не спроміглися створити потужне ударне угрупування та вибити наші сили зі своєї території. У противника на Курщині задіяні як бригади регулярної армії, так і сили спеціального призначення різних силових відомств. Серед них є дійсно якісні підрозділи, які є серйозними противниками. Проте війська вони стягують з усіх ділянок фронту, вони прибувають нерівномірно, мап місцевості не мають, і зазвичай, непідготовленими з маршу вступають у бій, і нерідко потрапляють у наші засідки. Управління і координація дій на низькому рівні, вже відмічені декілька ударів російської авіації по своїм же військам. Втрати у ворога теж значні, одних полонених наші сили вже захопили від 700 до 1000 осіб, за різними оцінками. Серед них прикордонники, офіцери ФСБ, кадирівці.Якщо глянути на інші ділянки фронту, то події на Курщині найбільше відбилися на Харківщині. Ворог зняв звідти декілька підрозділів, також істотно зменшилося використання росіянами кабів – наразі не більше 10 ударів на добу, замість 30-60, що фіксувалися напередодні.