В Україні в масову свідомість одночасно впроваджуються два протилежні меседжі. Один про швидке закінчення війни, найвірогідніше, за корейським сценарієм. Другий навпаки – що війна буде тривати довго, ледве не 10 років.Обидві ці меседжі деструктивні. Мало що так сильно демотивує солдата виконувати свій обов’язок, як віра в те, що війна скоро закінчиться і він повернеться до дому. Бо навіщо воювати, ризикувати, якщо вже все, скоро кінець? Американці зіткнулися з цим явищем у В’єтнамі, з 1969 року, наслідком стала швидка деморалізація армії, з дуже негативними наслідками, які ледве змогли приборкати. Але вони тоді не вели війну за власне виживання.Не менш негативно на вояцьку мораль впливають твердження, що ця війна буде тривати роками. Логіка проста – вояк втрачає перспективу майбутнього. Розуміє, що до дому він повернеться нескоро. А може й взагалі не повернеться. І, як я вже неодноразово писав, тривалі конфлікти тільки погіршують якість армії, а не покращують її.Насправді ж – ніхто не знає, коли наша війна скінчиться, так само, як і з яким результатом. Наразі жодна з озвучених мною передумов для мирних перемовин не настала.