Зустрівся із рідними наших військовослужбовців, які перебувають у полоні. Такі зустрічі завжди важливі, і ми намагаємося знаходити для них час щоразу, як є можливість.Намагалися максимально відкрито поспілкуватися, обговорити питання й проблеми, які назбиралися у сімей наших полонених. А також поінформували про заходи, які вживаються з нашого боку щодо взаємодії з уповноваженими відомствами задля надання й уточнення інформації, необхідної для проведення обміну.На цю зустріч традиційно були запрошені й представники військових частин, і офіцери Головного управління НГУ, які відповідають за напрямок соціального супроводу, взаємодіють із Координаційним штабом, взаємодіють із родинами. Є і вектор роботи, який наші офіцери й командири мають проводити на місцях, аби допомогти розв'язати фінансові і юридичні питання.Паралельно ми проводимо значну роботу, аби вдосконалювати наші заклади, які спрямовані на відновлення здоров'я та реабілітацію після полону. Це стосується і матеріальної бази, і обладнання, і персоналу, який надзвичайно фахово допомагає нашим захисникам повернутися до нормального життя.Питання визволення з полону наших військовослужбовців не втрачало і не втратить свою значущість. Ми пам'ятаємо про бійців, які потрапили в неволю і на ЧАЕС, і захищаючи Маріуполь, зокрема військовослужбовців “Азову”, і гвардійців інших підрозділів НГУ, які виконували завдання по усіх напрямках фронту.Будемо працювати й надалі, будемо робити усе від нас залежне, аби повернути кожного!