Саміт БРІКС в Південній Африці завершився з одним, але дуже вагомим результатом - БРІКС стане більшим. Нові члени - Єгипет, СаудівськаАравія, Арабські Емірати, Іран, Ефіопія та Аргентина. Тепер БРІКС вже не буде зібранням незахідних "монстрів", з нього поступово роблять незахідну платформу. Насамперед китайці, але зробити БРІКС "більш китайським" хочуть далеко не всі, Індія або Бразилія точно не є фанатами світу, в якому буде більше Китаю. Тепер майбутній БРІКС охоплюватиме 45 відсотків населення планети і більше 30% її економіки. Навряд в рамках БРІКСу прийматимуться вагомі рішення, але незахіднаплатформа сама по собі є тектонічним зсувом для світу. і для нас розширення БРІКС також матиме прямі наслідки = нас розглядатимутьнасамперед не як Україну у війні з РФ, а як майбутню західну країну через призму "конфлікту Заходу і насамперед США з Москвою". Це сприйняття у незахідному світі домінує і зовсім не через «проросійськість» учасників БРІКС, а через призму власних інтересів і фундаментальної недовіри до Заходу. БРІКС хоче змінити правила функціонування світової фінансової системи, починаючи з МВФ та Світового Банку, але не тільки. Чим більше неЗахід зможе виступати зі спільних позицій, тим складнішими будуть наші шляхи доступу до заморожених російських активів. І по часу і по суті. Захід критично зацікавлений у тому, щоб світ тримав важливу частину своїх активів в його цінних паперах, а заморозка російських активів стала для неЗаходу набагато більшим шоком, ніж наша війна. Це як порушення понятійних правил, що панували протягом десятиліть. Один прецедент може стати основою для дій Заходу у майбутньому.. Неприєднання до санкцій стало одним з критеріїв, хай і "притягнутих за вуха", членства у БРІКС. Це не матиме негайного впливу на санкційну політику, але зробить їїякісне розширення дуже непростим. Для Заходу ідеально мати декілька різних "неЗаходів", це стає ключовим геополітичним пріоритетом для нього і наша війна і наша підтримка розглядатиметься через призму цього пріоритету.. У відносинах з неЗаходом нам краще не розпилятися, а сфокусувати ресурси на две десятки ключових гравців, від якихзалежатиме майже все. Вони не стануть більш проукраїнськими, але для нас важливо, щоб вони були "про своє" і не велися на пропозиції РФ. Задача на роки вперед.