Зустріч Африка - РФ на саміт не тягне. Багато країн знизили рівень, наші союзники попрацювали, а головне - африканські країни вичікують і хочуть отримати свої зиски. Найцікавіше - багато країн, які "з'їхали" з рівня глав держав або урядів, прямо залежать від Китаю. Пекін міг би дуже просто і переконливо просити їх підняти рівень, але цього не зробив. Коли керівники центральноазійських країн приїхали до Москви на 9 травня, мені важко уявити, що це було зроблено без відома і згоди Пекіна. Тепер китайці, які мають товарообіг з африканськими країнами у майже 270 млрд. доларів, вирішили не ділитися впливом в Африці і неробити послуг РФ - це багато говорить про ставлення Китаю до російського режима. Але РФ має і свої традиційні зв"язки з Африкою - ще з часів СРСР. Багато африканських країн не любить Захід, одночасно зневажає його та боїться - ще з колоніальних часів. Парадоксальним чином це збігається із ставленням Кремля до Заходу. РФ намагатиметься побудувати з частиною Африки своєрідний антизахідний альянс, адже це пасує і Китаю. Більшості африканських країн не подобається наша війна з РФ, вони вважають, що це відволікає увагу, ресурси і допомогу від них. Вони хочуть зерно, добрива та інші товари за мінімальними цінами, а головне - отримати максимальні зиски із всіх. Те, що ми можемо їм запропонувати, непорівняне з іншими гравцями, нам немає чим конкурувати - наразі, але у майбутньому в нас є унікальна "пропозиція" - здатність боротися з російським впливом приватних військових компаній, а це не тільки Вагнер. Люди, досвід, знання - все це користуватиметься шаленим попитом. А поки що Кремль може радіти, що путч Пригожина не вдався, а в Нігері пару днів тому - вдався. Пригожинський путч дуже дорого коштуватиме РФ у співпраці з Африкою, адже ставить їх "на одну дошку". Відносин за моделлю "бос - підлеглий" з Африкою вже не буде. Можна вважати, що Пригожин "успішно" зіпсував зустріч РФ - Африка. Непоганий результат).