Висилка грузинського посла - цілком логічний крок. У Саакашвілі в Україні є свої фанати і свої недоброзичливці, але він громадянин України і ми маємо його захищати. Принцип "ми своїх не кидаємо" має працювати для всіх, на те він і принцип. Немає нічого важливішого за людське життя, але з Грузією в нас є значно ширший контекст. Наприклад, санкції до грузинської авіакомпанії, яка тепер літає в РФ на регулярній основі. Тобто крім недружніх дій до громадянина України маємо недружні дії стосовно нас, причому Грузія під час війни не просто уникає санкцій, вона пожвавлює відносини в ключових сферах з РФ. Більше того, в Грузію іде потік російських грошей і є підстави вважати, що через неї намагаються обійти санкції - від автівок до нафтопродуктів. Все це ставить для Грузії одне, але фундаментальне питання - частиною чого вона є або точніше прагне стати: Заходу чи "і нашим, і вашим". Я завжди дуже хотів побачити грузинський прапор поряд з нашим перед штаб-квартирами ЄС та НАТО у Брюсселі. В мене є велика симпатія до грузинського народу, але сьогоднішня Грузія на це не заслуговує. Вона навіть не декларує інші, відмінні від наших цінності - вона їх не має. І це дуже сумно. Колись Грузія неодмінно потребуватиме друзів і союзників і озирнувшись їх не знайде - не знаю, чи буде це трагедією для сьогоднішнього грузинського керівництва, а для Грузії 100%.