Світ психосоматики

Як сказати клієнту про підвищення цін, щоб було не соромно.Сором, що виникає під час необхідності повідомити клієнта про підвищення вартості послуг, можна розглядати як індикатор внутрішньої неузгодженості між професійною роллю та особистісними установками. Така емоційна реакція часто призводить до порушення базових принципів етичної та прозорої взаємодії.У багатьох фахівців виникає тенденція відкладати повідомлення про зміну цін, мотивуючи це бажанням зберегти лояльність клієнта або уникнути потенційного конфлікту. Проте подібне уникання має низку негативних наслідків, що впливають на якість професійних відносин.1. Порушення принципу інформаційної відкритості.Замовчування змін умов співпраці позбавляє клієнта можливості здійснити обґрунтоване планування ресурсів. Відсутність повної інформації суперечить нормам етичної комунікації, яка передбачає прозорість, рівний доступ до даних та передбачуваність.2. Дисбаланс у професійних роляхНевисловлення фактичних умов створює асиметрію відповідальності: фахівець бере на себе додаткове емоційне навантаження, водночас клієнт залишається в інформаційному вакуумі. Така нерівність дестабілізує партнерські відносини та знижує ефективність співпраці.3. Викривлення самооцінки та професійної ідентичностіСором у цьому контексті часто пов’язаний із заниженим сприйняттям власної компетентності або вартості роботи. Ігнорування цього аспекту може призвести до хронічного перенавантаження, емоційного виснаження та деформації професійних меж.4. Формування хибної уяви про сталість умовЯкщо спеціаліст не повідомляє про реальні зміни, у клієнта формується некоректне уявлення про стабільність тарифів. Це створює ризик подальших конфліктів, оскільки очікування сторін перестають збігатися з фактичними умовами.Таким чином, сором у питаннях тарифної комунікації варто розглядати як внутрішній психологічний феномен, а не як об’єктивну перешкоду. Його подолання сприяє підвищенню рівня професійної зрілості, формує здорові комунікаційні практики та забезпечує етичну відповідність у взаємодії з клієнтом.Згодні з такою моєю думкою?І чи взагалі відносили це до етичних норм? Пишіть під постом свою думку.Тетяна Павленко

Техніка «Містечко»Мета:Розвиток почуття «ми», формування навичок взаємодії в групі, виявлення соціальної структури групи.Вікова категорія: 16+Обладнання:Папір А2, олівці, фарби, пензлики.Форма роботи: груповаІнструкція:1. Кожен учасник знаходить на аркуші місце для свого будиночка та малює його.2. Після завершення малюнка кожен коротко розповідає про свій будинок:– хто в ньому живе,– чим займаються мешканці,– де працюють.3. Кожен обирає 3–4 найбільш привабливі будинки інших учасників і малює до них доріжки.4. Група придумує назву містечку та доповнює його спільними елементами: парки, озерця, магазини, атракціони.Орієнтовні запитання для рефлексії:- Який Ваш будинок і хто в ньому живе?- Які будинки поруч, наскільки комфортно поруч із ними?- До яких будинків провели доріжки і чому саме до них?- Які будинки викликають цікавість, страх, захоплення?- Чи вистачає місця для вашого будинку, чи подобається його розташування?Психологічна інтерпретація:Ця техніка – варіант соціометрії, допомагає виявити мікрогрупи, симпатії/антипатії, лідерів та «зірок» групи.Розмір і характер будинку відображають психологічні особливості автора.Розташування будинку може свідчити про соціальний статус у групі.Закинуті чи занедбані будинки → можливі аутсайдери або ті, хто відчуває тиск групи.Яскравість та насиченість містечка → показник позитивної соціальної взаємодії та залученості учасників

Іноді тривога народжується ще до того, як ми починаємо говорити.Вона формується в довербальному періоді — у досвіді, який тіло пам’ятає, навіть якщо свідомість не може згадати.Це глибинна, тілесна тривога, яка часто не має “історії”, але впливає на все життя: на відчуття безпеки, близькість, здатність відпочивати, довіряти, жити.🌿 Саме тому ми запрошуємо вас наонлайн-конференцію, присвячену збору коштів на дослідження ефективності методу “Я-реконструкція” у роботі з тривогою.Ми говоритимемо про те глибинні техніки методу “Я-реконструкції” допомагають працювати з тривогою, яка зародилася задовго до слів.Про те, як можна відновити контакт із собою, з тілом, зі світом — крок за кроком.🔬 Ця конференція має ще одну важливу мету:ми починаємо наукове дослідження доказової ефективності методу “Я-реконструкція”.Це крок до того, щоб наш вітчизняний психотерапевтичний підхід отримав наукове визнання та міг зайняти своє місце серед доказових методів психотерапії.💰 Участь — за вільний внесок (донат на банку).Кожен ваш внесок — це підтримка розвитку української психотерапії, внесок у створення чогось нового, глибокого і справді корисного.📅 Дата: 7 грудня🕓 Формат: онлайн🙏 Якщо хочеш приєднатись — постав “+” під цим постом, і ми надішлемо всі деталі.У ваш внесок входить участь, записи та сертифікат.

Курс для психологів і психотерапевтів«Від структури особистості до розладу: патологія особистості в психотерапевтичній практиці»📅 Старт: 5 листопада 2025🕒 Час: 19:00–21:00💻 Формат: онлайн🔍 На курсі ви отримаєте:✔ чітке розуміння структури розладів особистості;✔ психодинамічний аналіз і розбір ключових механізмів;✔ практичні інструменти для роботи з важкими клієнтами;✔ супервізійну підтримку та сертифікацію📚 Програма курсу13 насичених занять, серед яких:1️⃣ Введення в розлади особистості2️⃣ Істероїдний розлад3️⃣ Антисоціальний розлад4️⃣ Обсесивно-компульсивний розлад5️⃣ Шизоїдний розлад6️⃣ Параноїдний розлад7️⃣ Нарцисичний розлад8️⃣ Залежний розлад9️⃣ Уникаючий розлад🔟 Шизотиповий розлад1️⃣1️⃣ Депресивні, маніакальні, мазохістичні та дисоціативні особистості1️⃣2️⃣ Межовий розлад1️⃣3️⃣ Супервізійно-сертифікаційне заняття📘 У програмі — опора на DSM-5, МКХ та психодинамічний підхід за Ненсі Мак-Вільямс.👩‍🏫 ТренериАнастасія БілозорСистемно-сімейна психологиня, сексологиня, психосоматологиня, нейропсихологиня.Психотерапевтка в методі Я-Реконструкція.Членкиня Української спілки психотерапевтів,Міжнародної асоціації психосоматики та тілесної терапії.Психолог ГО «Жіноча Сила України», волонтерка проєкту «Психологи на війні».Володимир БілоусКандидат медичних наук, лікар-психіатр, психотерапевт,доцент кафедри психології Академії праці, соціальних відносин і туризмуЩоб отримати деталі участі — ставте «+» у коментарях

Чекати книгу з видавництва десь 3 тижні. Вартість в передпродажі 500 грн. Замовити можна в пп та під постом. А ось і змістВступРозділ I. Теоретичні засадиСексуальний аб’юз як багатовимірне явищеПсихосоматика як мова невираженого болюКультурні аспекти ставлення до тіла і сексуальностіРозділ II. Психосоматика сексуального аб’юзераТіло аб’юзера як інструмент контролю і насильстваТілесні прояви внутрішніх конфліктів аб’юзераРозділ III. Психосоматика жертви Як травма сексуального аб’юзу «осідає» в тіліТипові психосоматичні симптоми (розлади травлення, хронічні болі, гінекологічні та урологічні проблеми, сексуальні дисфункції)Травма поколінь і психосоматичні проявиРозділ IV. Динаміка «тіло – психіка» у відносинах аб’юзера і потерпілогоСоматизація як форма несвідомого протесту потерпілогоПереплетення психосоматичних сценаріїв у парі «аб’юзер – жертва»Мова тіла в терапевтичному кабінетіРозділ V. Психотерапевтична робота з аб’юзерамиСоматичний контрперенос у терапевта: як тіло відчуває агресораРобота з тілесною агресією і сексуальною енергієюМежі терапії: коли соматичні прояви є сигналом небезпекиРозділ VI. Психотерапевтична робота з жертвамиСтворення безпечного тілесного простору у терапії Соматичні скарги як «точка входу» в терапіюРобота з сексуальними дисфункціями як наслідком травмиРозділ VII. Етичні й професійні викликиЯк уникнути вторинної соматизації у терапевтаКонтейнування тілесного досвіду клієнтаМежі професійної компетентностіРозділ VIII. Психосоматика сексуального аб’юзу у дітейОсобливості дитячої тілесностіСоматичні сигнали в дитинстві, які часто ігноруються “Мовчазні” діти: діагностика через тілоПсихосоматичні ігри як символічний прояв пережитого насильстваСимволічна реконструкція травми у грі як спосіб інтеграції досвідуТерапевтичне значення спостереження за тілесними сценаріями дитиниРозділ IX. Довербальний вимір і тілесна пам’ятьПренатальні й ранні тілесні відчуття як основа тілесної ідентичностіТілесна амнезія: витіснення і повернення спогадів через симптомРозпізнавання довербальної травми у тілесних реакціях дитиниПіслямова. Нові перспективи психотерапії через психосоматикуЛітература

Техніка «Образ мети» Знадобиться:- аркуш паперу;- олівці, фломастери або фарби з пензликом і ємністю для води — оберіть те, чим зараз хочеться малювати.Як виконувати:1. Намалюйте свою мету.Не прагніть до ідеальності — просто дозвольте собі зобразити те, що відчуваєте. Лінії, кольори, навіть каракулі — усе має право бути.2. Виправляйте, шукайте, пробуйте знову.Якщо якийсь образ здається «не тим» — закреслюйте, змінюйте, додавайте нове. Рухайтеся поступово, поки не відчуєте, що це саме ваш осмислений образ мети.3. Подивіться на малюнок уважно.4. Опрацюйте деталі.Придивіться до кожного елемента, подумайте, що він означає, яку частину вашої мети символізує.5. Додайте кольору та об’єму.Надайте образу життя. Тепер він існує в матеріальному світі — його можна бачити, торкатися, взаємодіяти з ним.6. Помилуйтеся результатом.Похваліть себе за те, що створили цей образ, за крок назустріч своїй мрії.7. Поставте собі питання:– Що мені потрібно, аби ця мета стала реальністю?– Які кроки приведуть мене до неї?

Колаж як метод арттерапіїКолаж — це одна з найбільш доступних і водночас глибоких форм арттерапії.Вона базується на створенні образів із готових елементів — фрагментів журналів, газет, ілюстрацій чи текстур.❗️ Коли доречно використовувати колаж:➡️коли клієнту складно висловити емоції словами або через малюнок;➡️у станах розгубленості, втрати сенсу, пошуку опори;➡️при роботі з тривожністю, вигоранням, внутрішнім конфліктом;➡️для дослідження «Я-образу», ідентичності, цінностей;➡️у ресурсних сесіях — для фіксації станів, мрій, бажаних змін.🎯 Мета роботи з колажем:➡️активізувати несвідомі процеси через символи й образи;➡️допомогти клієнту виявити внутрішні конфлікти або приховані ресурси;➡️створити візуальне відображення внутрішнього світу — «портрет моменту»;➡️полегшити перехід від внутрішнього хаосу до структурованого розуміння.Колаж - це м’який, але глибокий інструмент самопізнання,який допомагає побачити те, що неможливо сказати словами.А ви часто використовуєте колаж у роботі? З якими темами він «зайшов» найкраще?

✍️ Переписування історії — техніка наративної психотерапії✍️У наративному підході ми розглядаємо життя людини як історію, яку вона про себе розповідає.Ця історія вибудовується з досвіду, інтерпретацій і соціального контексту — і визначає, як клієнт бачить себе, свої можливості та межі.Проте жодна історія не є повною.У кожному житті є епізоди, які не вписуються у звичний сценарій.Іноді саме ці моменти — «унікальні епізоди» — стають ключем до змін.📍 Як працює техніка:Під час терапевтичного діалогу ми помічаємо, коли клієнт раптом змінює тон, емоції чи міміку, розповідаючи про якийсь момент, який суперечить його звичній історії.Наприклад:🗣«Я завжди боюсь публічних виступів… хоча пам’ятаю раз, коли все пройшло добре, і я навіть отримав задоволення».👆Терапевт допомагає дослідити цей момент:➡️що тоді стало можливим?➡️які якості проявилися?➡️що це говорить про тебе, чого раніше не було видно?❗️Так клієнт починає вибудовувати альтернативну історію — ту, де він не лише «сором’язливий», «слабкий» чи «недостатньо добрий»,а й здатний діяти, бути сміливим, компетентним, живим.🎯 Мета техніки:➡️допомогти клієнту вийти за межі домінантного наративу;➡️знайти опору у власному досвіді, який суперечить «старим» переконанням;➡️розширити образ Я, повернути авторство над власною історією;➡️створити простір для нових сюжетів і можливостей.✍️Переписування історії — це не про заперечення минулого,а про доповнення його новим поглядом.Про те, щоб почути у власній історії не лише біль,а й силу, яка допомагала йти далі.

🎓 Онлайн-курс «Дитяча психологія»📅 Старт: 4 жовтня 2025Дитяча психологія — це не лише про дітей. Це про коріння нашої особистості, про те, як формується прив’язаність, довіра, межі, як виникають труднощі, які ми потім бачимо вже в дорослих клієнтів.А отже, ця спеціалізація потрібна кожному психологу. Бо всі ми — колись були дітьми.Курс складається з 5 модулів (жовтень 2025 – січень 2026) і охоплює:➡️розвиток і формування особистості в сімейній системі;➡️теорії прив’язаності, стадії розвитку (Ж. Піаже, П. Левін, М. Малер);➡️психодіагностику дітей та підлітків, готовність до школи;➡️психопатологію й розлади (СДУГ, РАС, харчові порушення, тривожність);➡️психокорекцію, співпрацю з батьками, роботу з травмою.➡️ та інше.👩‍🏫 Тренер — психотерапевт Юлія Дем’яненко, 16 років досвіду в роботі з дітьми, підлітками, сім’ями, а також у психодіагностиці та психотерапії.📜 Учасники з психологічною освітою отримують спеціалізацію «Дитячий психолог» та 2 сертифікати:✅️міжнародного зразка (англійською),✅️про підвищення кваліфікації (українською).Щоб отримати детальну інформацію про участь ставте + у коментарях

Чому дитина хворіє знову й знову? Чому перед садочком у неї болить живіт, з’являється кашель чи алергія — а лікарі не знаходять причини?👉 Часто тіло дитини «говорить» замість її почуттів.В ці вихідні Ксенія Карачун проведе семінар «Дитяча психосоматика. Робота з батьками» — простими словами про складне: як психіка запускає хворобу в дитячому тілі; які сигнали дають органи й симптоми; що можуть зробити саме батьки, практичні інструменти для щоденного використання.🔬 Науковий факт: великі міжнародні дослідження показують, що стрес і тривога мами під час вагітності та після народження дитини підвищують ризик астми, алергій і частих інфекцій у малюка. Це пояснюється тим, що емоції матері впливають на гормональний фон і роботу імунної системи дитини.Ксенія понад 10 років працює з психосоматикою і бачить: коли батьки змінюють свій підхід — діти починають хворіти рідше, а то і зовсім стають здоровими.Практика — «3-хвилинна регуляція перед контактом із дитиною».Мета: швидко знизити рівень тривоги, щоб не «заразити» їм дитину і бути більш чутливим до її сигналів.1. Дихання 4-4-6 (1 хвилина).Вдих 4 секунди — затримка 4 секунди — вдих/видих повільно 6 секунд. Повторіть 6 разів. Це знижує активацію стресової системи.2. Скан тіла (1 хвилина).Закрийте очі на 30–60 секунд, пройдіться думкою по тілу: де напруга? У плечах? У животі? Розслабте місце видихом. Це допомагає переключити увагу від переживань на тілесні відчуття.3. М'який контакт і візуальна прив’язка (1 хвилина).Підійдіть до дитини, покладіть руку на її плече/спину, погляд на рівні очей. Скажіть: «Я тут. Ми разом». Просте присутнє заземлення дозволяє дитині відчути безпеку.Запрошуємо на семінар 🙂 щоб отримати детальну інформацію про участь ставте + у коментарях