Непрожита сексуальність, або "А де моє бажання?"

Дякуючи сексуальній просвіті, яка набуває популярності і в наших темних лісах, вже ніби само собою відомо, що здорова сексуальність починається з власної згоди 💫

Але на практиці в випадках сексуальних проблем і сексуальних запитів ми зтикаємось з тим, що клієнту часто самому важко визначити, а чого ж він хоче (і не тільки в сексуальності), або чи дійсно він бажає те, що хоче..? 🆘
Працюючи з сексуальними проблемами ми скоріш за все будемо мати справу не з сексуальною травмою, або не тільки з нею, а насамперед з порушеною структурою потреб особистості.
Це не обов'язково про відсутність бажання як симптом. Особистість може скаржитись на відсутність задоволення, чи фрустрацію, або просто фонову тривожність.
Це ситуація, коли сексуальність може існувати переважно як сценарій, поведінка або спосіб взаємодії з іншою людиною, але не бути прямо пов'язана з власним бажанням, відчуттями та емоціями.
Непрожита сексуальність може бути дуже активною в поведінці особистості, щоб
відчувати себе бажаним,
утримувати партнера,
відповідати уявленням про успішну чи кохану жінку/чоловіка,
отримувати підтвердження власної значущості,
уникати конфлікту, сорому, розриву
Як бачимо тут багато тривоги, страхів за якими стоять певні потреби особистості, але це не про сексуальність, правда?
Тут мало місця залишається для сексуальності і ще менше для власного "Я хочу"
У такій сексуальності є інший- його бажання, очікування, реакції. І є власні сплутані незакриті потреби - в безпеці, в самовизначенні, в саморегуляції, в автономії і в прив'язаності.
"Я хочу" і "я хочу щоб мене хотіли" - це не одне й те саме.
В першому випадку особистість відчуває власний імпульс і обирає про що він і як його реалізувати з користю для себе.
В другому - сексуальність стає способом отримати підтвердження власної цінності через іншого.
І тоді бути бажаною виявляється важливішим, ніж бажати самій. Внутрішньо це може проживатися як віддаленість від свого тіла, бажання і задоволення.