«Мене нудить під час сесії» Іноді після клієнтської історії хочеться піти в душ. А іноді — сховатись під ковдру і мовчати. Буває, під час сесії з’являється легка паніка, або навпаки — холодний відсторонений спокій, як захист. А всередині звучить: «Що я взагалі з цим роблю? Чому я це слухаю?»Так працює тіло, психіка, межі. І це не тому, що ти "поганий терапевт". Це тому, що ти живий. Сексуальні історії клієнтів можуть торкати дуже глибоко. Бо в них — те, що боліло колись у тебе. Або те, чого ти боїшся. Або те, що й досі табу навіть для тебе. Це важко. І це має сенс виносити на супервізію. Бо супервізія — це не про «виправити твою реакцію». Це про те, щоб тримати тебе, поки ти її досліджуєш. Щоб ти не залишав себе самого в момент, коли стає нестерпно. І щоб наступного разу, коли історія клієнта боляче зітнеться з твоєю, ти міг не зникати — ні з кімнати, ні з себе. Справжня робота сексолога починається не там, де все «цікаво і пізнавально», а там, де тобі хочеться втекти. Тому я зробила дводенний супервізійний модуль по сексології, щоб колеги знайшли місце де всім цим поділитись і зняти напругу. Робота відбуватиметься 12-13 липня. Ви можете принести як свій випадок так і послухати чужі. Щоб зареєструватись та отримати інформацію пишіть під постом.