Змушений констатувати, що перед нами класичний приклад соціально-політичної девіації та колективного психозу на ґрунті безкарності. Цей випадок заслуговує окремого розділу в підручниках із політичної психопатології під назвою "Синдром взаємного паразитування".Давайте розберемо цей "анамнез" детальніше:1.Ігор Гузь: Нарцисичний розлад та комплекс Месії. У пацієнта спостерігається яскраво виражена манія величі. Він щиро вірить, що здатен керувати свідомістю мас за допомогою селфі-терапії та соцмереж. Головна патологія тут — втрата зв'язку з реальністю. Створюючи навколо себе мікросвіт із вірних слуг, лідер починає страждати на професійну сліпоту: він не помічає (або свідомо ігнорує), що його найближче оточення деградує. Це психологічний захист — оточувати себе менш інтелектуальними особистостями, щоб на їхньому тлі виглядати "гігантом думки".2.Андрій Бокоч: Втрата самоконтролю, етичний інфантилізм та адиктивна поведінка. Тут картина значно простіша, але запущеніша. Поєднання алкогольної залежності (адикції), хронічного потягу до легких грошей (хабарництва) та безладних зв'язків (гіперсексуальність як компенсація внутрішньої пустоти) свідчить про тотальну деструкцію особистості. Коли людина отримує владу, яку не здатна перетравити її незріла психіка, вмикаються тваринні інстинкти. Депутатський мандат у цьому випадку став каталізатором — він зняв усі моральні гальма. Пацієнт більше не контролює власні імпульси: бачить чарку — п'є, бачить конверт — бере, бачить спідницю — біжить "наліво".Ми маємо справу з класичним індукованим психозом, де один (нарцис-покровитель) заражає іншого своєю ілюзією всемогутності, а інший (ведомий деструктивний елемент) реалізує свої найгірші пороки, користуючись цим "дахом".Рекомендоване лікування: Повна ізоляція від бюджетних потоків, жорстока інформаційна дієта (відібрати телефони з камерами), тривалий курс тверезості та трудотерапія на благо громадськості — бажано в окопах або на примусових роботах із благоустрою Володимирського району. Тільки реальна фізична праця спроможна вивести цей токсичний політичний перегар із їхніх організмів.*Гарний коментар від нашого читача - Віктор Корінь