Не хвилиною тільки висловлюється пам'ять і тільки загиблим...Ну а де згадки про тисячі тих, що існують на межі між життям і смертю, що закатовані, мучаться і страждають досі у страшному полоні у нелюдів і це в часи т.зв. демократії? Мовчимо? Про тих, чиї тіла не знайдені, не упокоєні, але дають доходи командирам? Чому ніяк не згадає місто про 51ОМБР ( ні знака, ні місця навіть на частині) -закопану одним з презів, що бояться потрапити на Волинь, за свої знущання і незаконні переслідування всіми і вся перших полонених? Хіба їх не треба пам'ятати?Хіба вони не були героями?Йде12 й, а не 3-4 роки війни.Та й згадки, хвилини, то таке, ще з часів совка. Як і заборони і огульна ганьба б.я.святкуванню...То важке питання, але ще у піснях співали "радість з сумом обнялися", колись, у війну вечорниці були, свята святкували, театр народнийина наших теренах працював. Ясна річ, ніхто з "простих" не може осудити "всесильних", як от кількасотенні іменини доньки Усика...Ніхто не закрив далеко не скромні нічні клуби- працюють, приносять грошики власникам... Значить у нас країна з 2х непримиренних світів складається: одного з багатих, владних, корумпованих. Того- яким усе можна, служити не треба, терпіти не потрібно, конституцію вони не виконують і не визнають.А іншого бідного, незахищеного, але всім і вся зобовязаного: працювати,воювати, дотримуватися законів, придуманих нібито вибраними бідними "перших" і які мають лише обов'язки, але не мають прав. Бо іти на війну і захищати знову таки життям, своїми зборами з останнього, виділенням коштів з платні бійцями, ніби то свою землю захищаючи, якою так щедро торгує влада "перших" на місцях , і давно відданими у приватну власність разом з надрами, енергетикою далеко не бідним мільярдерам з колишніх бандитів, зятів і синів президентів...Отака вона війна, отаке воно мовчання... Спотворено- показово-обманне.І кожен насамкінець лишається сам: з бідністю, незахищеністю, горем, невідомістю, сирітством, радістю і памяттю...Подумайте люди.Ви в більшості вибирали самі отих "перших" або тупо змовчали, прикриваючи любу вам "стабільність", коли іншим була біда, або й знущалися з тих, хто цього не заслужив.Чи не ви понавибирали далеко не відданих громаді депів, мерів, не підтримували раніше зміни, а трималися за робочі місця і посади? І сприяли всіляко наживі, брехні тупо на робочих місцях? Ховаючись за спини реальних активістів. А тепер показово знову чужими руками підтримуєте імідж, ведете підлеглих, колективи дітей і дорослих, виводите на дорогу провести покійних... Отаке воно показове мовчання і його ціна...