І не хочуть же ж марокканці жити в своїм Марокку. Не хочуть сповідувати іслам там, де він історично сповідується. Не хочуть своїх дітей виховувати в лоні національної культури й віри. Не хочуть реформувати свою країну й робити з неї таку ж лялічку, як Іспанія. Ні, вони хочуть нелегально брати на абордаж Іспанію, аби зробити з неї Марокко, перевезти туди весь свій виводок, впроваджувати іслам і сильно обурюватися своєму видворенню на історичну Батьківщину.Марокканське нашестя на Іспанію має певну дотичність до теми наших мігрантів. У найближче десятиліття топ-темою (найбільш драстичною) для Європи стане Стоп Імміграція. Антиемігрантські настрої на континенті зашкалюють. Це завжди буде рясною й плодовитою темою для всіх праворадикальних рухів, прикладну діяльність яких можна наглядно вивчити на прикладі Польщі.Українців це стосується напряму. Антиемігрантські настрої, безперечно, торкнуться українців – найбільшої діяспори в Європі. Це не жарти: 6 млн українських утікачів – це ціла Данія, або 2 Литви, або 3 Латвії. Наші біженці кількісно перевершують мігрантів з Африки та країн третього світу, разом узятих.Серед емігрантів вигребуть лише ті, які швидко асимілюються й мімікрують під основне населення. Свої мови, свої віри, свої побутові повадки доведеться хутко викорінювати – якщо хочуть уціліти під неминучим шквалом антиемігрантських настроїв.Нас же ж теж бісить, коли індуси перуть свої шкарпетки в фонтанах і річках. Так і тут: європейців будуть бісити чужорідні тіла.
Якби соціологи мали на меті з’ясувати реальну думку реального народу – треба влаштувати масштабне анкетування 56 тисяч киян у метро під час наступної ракетної атаки. Хай люди дадуть відповідь на такі питання:- У шкалі від 0 до 10 оцініть практичну реалістичність наративу про «кордони 1991 року»,- Поставте оцінку професійності царя в частині захисту життів своїх підданих,- Дайте оцінку екс-міністру Федорову, який незадовго до своєї відставки презентував доповідь на тему «Небо України захищено»,- Чи готові ви до методичного знищення наших Епіцентрів, Нової Пошти та інших крупних бізнесів у відповідь на успішні повітряні удари по російських складах Wildberries,- Чи погоджуєтеся ви з загальноприйнятою думкою про те, що виробники зброї природно зацікавлені в якомога тривалішій війні,- Чи раді ви тому факту, що Верховний Головнокомандувач торік зареєстрував своє прізвище латинкою й кирилицею як торгову марку,- Чи подобається вам тренд гонки ушкоджень, згідно з яким завдані ворогові збитки дорівнюють збитками, отриманим у відповідь,- Чи підтримуєте ви план президента, який полягає у заморозці поточної лінії фронту, тобто передбачає фактичну втрату територій як необхідну умову закінчення війни,- Оцініть ефективність свого мера в частині облаштування укриттів, - Чи підтримуєте ви довічне правління кліки,- Чи згодні ви ніколи не мати демократичних виборів у своїй країні,- Чи імпонує вам «Конституція на паузі» в частині прав і свобод Громадян – водночас із одностороннім розширенням усіх прав держави,- Чи вірите ви президентові, який офіційно назвав цифру вбитих на війні – 50 тисяч,- Чи варто одноосібній владі засадничо переглянути візію війни на предмет позбування від ілюзорних фантазій та приведення всіх стратегій до умов об’єктивного реалізму.Отаку соціологію було б цікаво глянути.
Історія успіху по-українськи – це накрасти мільярди, вивезти гроші фізично в кузовах камазів, щасливо зажити на чужині, змінити прізвище «Янукович» на «Леонов», у розкошуванні доживати віку, накупити гектари земель, обзавестися нерухомістю на 8 млн доларів і щовечора випивати келих за красівую жизнь.Історія успіху по-українськи – це в’їхати у повноту влади прямо з телесеріялу, нещадно висміювати все українське, узурпувати владарювання, допомогти ворогу почати вторгнення, прокинутися в лютневу ніч небувалим патріотом, використати війну для заснування кооперативу, допустити до найвищих посад державних зрадників, влаштувати тіньовий кабінет Міндіча-Цукермана, монополізувати трильйонний бюджет, спрямовувати оборонні купівлі на придворні фірми-освоювачі, зареєструвати своє прізвище як торгову марку і мужньо провадити вічну війну аж до посиніння залишків народу.Іншої мети, окрім як збагачення, правлячі касти (від першої до останньої) ніколи не мали. Всі вони, від першої до останньої, розцінювали Україну як територію пограбунку й заробітку, аби потім звалити в свої екзильні маєтки й щовечора дякувати Господу, що він обдарував їх таким прекрасним, довірливим і всепрощальним народом.
Коли вчора співгромадяни відзначали роковини страшної масакри в Оленівці (заживо згоріли понад 50 азовців) – ніхто чомусь не згадував тотальної брехні, якою оповита вся ця історія з полоном захисників Маріуполя. Поминаючи страчених у полоні героїв, треба також і пам'ятати той факт, що в ті безпорадні травневі дні 4 роки тому президент і вся його єрмаківська команда направо й наліво настирливо вживав слово Евакуація.Саме цим словом українському народові було подано звістку про здачу Азовсталі. І Генштаб, і Міноборони, і особисто верховний цар видавали тоді офіційні релізи такого змісту: «Здійснюється евакуація військових з Азовсталі через гуманітарний коридор в окуповані Новоазовськ та Оленівку». Мабуть, іншого евфемізму на позначення здачі в полон не могли вигадати ті, хто й тоді, й зараз так панічно переживають за свій віртуальний образ, аби, не дай Боже, поразкові новини з ними не асоціювалися. А це не була ніяка не евакуація. Це була крупна поразка «видатних стратегів», яка дозволила ворогові виконати основне його завдання – прорубати сухопутний коридор до раніше анексованого Криму через окуповане Приазов’я. Багато з тих «евакуйованих», як їх називав Рятівник Усесвіту, досі перебувають у полоні й ніхто їх не поспішає міняти. Мулька про «евакуацію» - це була уринотерапія прямо в очі засліпленим людям. Досі. Ще й зі слабкою памʼяттю. А памʼятати треба - як влада вужем на пательні звивалася, аби тільки не називати полон полоном.
Чинники дестабілізації. Інститут Стратегічних Досліджень оприлюднив дані експертного опитування на тему «Внутрішні загрози». Першочерговість загроз у воєнній сфері:1. Опір бусифікації2. Розкрадання в Міноборони3. Нестача грошей на війну4. Конфлікт між політичним та військовим керівництвомПершочерговість загроз у сфері держуправління:1. Тотальна корупція2. Ліквідація демократії 3. Дилетантство владоможців4. Проросійські політики5. Ура-марафон Першочерговість загроз у взаєминах «влада – народ»:1. Падіння довіри до кліки2. Вибори під час війни3. Несприйняття народом поганих результатів війни4. Непопулярні рішення влади5. Ліквідація прав людини Першочерговість загроз усередині суспільства:1. Діяльність московського патріярхату2. Утома від війни, апатія3. Російський контент4. Прірва між військовими і тиломПершочерговість загроз в економіці:1. Вибух невдоволення через збідніння2. Податковий рекет 3. Неадаптивність ветеранів війни4. Прірва між багатіями і зубожілими Трійка загроз, які становлять найбільшу небезпеку:1. Корупція2. Опір бусифікації3. Наростання соц.бунтуУ воєнній сфері експерти окремо відзначили:1. Впав рівень компетентності ЗСУ.2. Причиною антимобілізаційних настроїв є сама влада, зробивши війну «війною бідних».3. Значно зросла кількість СЗЧ як реакція на несправедливість.4. Існує блатний розподіл ресурсів усередині «локальної військової еліти». 5. Нема чітко сформульованих цілей і стратегії війни. 6. Внутрішня анархізація війська (масові відмови виконувати накази). 7. Мафіозний принцип оборонних закупівель.У сфері держуправління експерти окремо відзначили:1. Призначення на посади за партійним чи дружнім принципом.2. Повний оффсайд парламенту.3. Затхлість і закритість Олімпу.4. Невиправдана сек’юритизація (засекречення).5. Побудова авторитаризму.6. Повне усунення народу від усього.7. Використання репресивного апарату.У суспільних проблемах експерти окремо відзначили:1. Непоправна депопуляція внаслідок еміграції.2. Народ здебільшого неосвічений.3. Зростання злочинності. 4. Психологічне виснаження. 5. Поділ на касти.В економіці експерти окремо відзначили:1. Епідемія бідності. 2. Тінізація економіки. 3. Руйнування інфраструктури. 4. Кадровий голод унаслідок бусифікації.
Обмежити в правах на власність, заблокувати всі банківські карточки, відібрати водійське посвідчення, закрити доступ до державних послуг і програм, заборонити участь у політичному житті.Це – повний перелік каральних санкцій, які прийняла росія щодо «іноагентів». Також це – вичерпний перелік "превентивних санкцій", які застосовував Зеленський без суду й слідства. Також це – перелік тих кар, які планують накладати на громадян, які своє життя цінують вище за інтереси торгової марки. Дуже російський почерк простежується в тій моделі, яку залюбки збудував кавеен, упитий власною безкарністю. Філософія ставлення Держави до Громадянина в нас типово російська, монструазна. Вільний Громадянин – цілеспрямовано упосліджений, тоді як Держава самовільно знесла всі обмеження й бар’єри для себе.Як і путін у росії, вечірній квартал штампує довгий список обов’язків без згоди Громадянина. Неозброєним оком помітно, як комедіянтам полюбилася етатична, репресивна, вертикально вишикувана система, яка базується на примусах і заборонах замість сприяння й дозволах. Без права вибору. Без згоди на це. Борячись із росією, ми вже стали нею.
Ще взимку, тільки-но Трамп почав підбирати ключі до зачаклованої війни, вигідної всім, західні експерти прямо попереджали: кожна наступна пропозиція закінчення війни буде гіршою від попередньої. Вони казали: відмова припиняти війну на таких-то умовах тягне за собою кратне погіршення умов наступного разу. У такій динаміці все й відбувається: приміром, стамбульські умови зараз уже виглядають мега й супер, бо далі було лише поетапне погіршення всіх наступних пропозицій. І поки цар за рахунок війни збагачував свій картель і вирощував Міндіча – за цей час він скотився до схвалення заморозки як найбажанішого варіянту закінчення війни, хоча ще рік тому заморозка називалася навідріз неприйнятною. Зараз уже й заморозка не актуальна, бо умови завершення війни звелися до формули «мінус весь Донбас». Діє все та ж логіка: оскільки торік була категорична відмова заморожувати поточну лінію фронту (на що цар роздуплився троха запізно), то, за такою прогресією, наступні моделі припинення війни будуть очікувано гіршими. Гіпотетично: аж коли прифронтова зона буде перетворена в нежитлову, тоді цар (як і в випадку зі заморозкою) нарешті дозріє до чогось – то це вже знову буде (як і в випадку зі заморозкою) неактуально, адже кожна наступна пропозиція гірша від попередньої. І так далі, і так далі. Як не крути, тренд погіршення вимальовується все чіткіше: поки Бульбашка заслужено радіє діп-страйкам, у нас згоріли всі АЗС на вісі Харків-Полтава, а до зими не лишиться жодної вцілілої автозаправки у значному радіусі, люди смоктатимуть шланги й битимуться за бензин, як зараз орки б’ються, поки Бульбашка транслюватиме в етер стовпище диму десь у Красноярську, що впливає, безперечно, на задоволення піроманських емоцій, але на ділі не покращує, а погіршує умови припинення війни, адже всяка гонка ушкоджень передбачає (яка несподіванка) якраз-таки ушкодження (чим більші, тим кращі, дзеркальні та взаємні). І так далі, і тому подібне, до кращих часів, десь незабаром. Умінню уникати гіршого на трускавецьких інтенсивах не навчали.Ще й Іран для повного щастя.
Це і є Бульбашка: в людному місці робити виставку озброєнь, ще й розмістити на афіші крупним шрифтом «Критично захищено», відкрито анонсувати її в публічній мережі з позиціонуванням «демонстрація комплексних рішень для захисту критичної інфраструктури від повітряних загроз» - і демонстративно отримати повітряний удар з десятками смертей і понівеченими будинками.Це і є Бульбашка: одразу ширити прес-реліз на кшталт «визначено порядок наших дій у відповідь на російський терор, є чіткий перелік заходів" – ніби це щось вирішує. Це і є Бульбашка: жити у власноруч сконструйованій матриці самоуявлень про війну, про себе, про світ навколо – і впритул не розуміти алгоритму гонки ушкоджень, якій наплювати на самоуявлення, та й далі жити в своєму самоуявному мікро-світі, при цьому щоразу отримуючи по голові від суворої дійсності, при цьому вперто не робити ні висновків, ні спроб деконструйовувати Бульбашку, якою би правильною вона не була.Наталя Забіла колись написала віршик: Я бульбашка мильна, мінлива, грайлива, Я легша за все і ясніша за все! У мене прозорі опуклі боки, в них небо синіє, трава зеленіє і різними барвами квітнуть квітки!Вихід за межі бульбашки - це не геройство, а зов розуму.
Так усі тішилися паливною кризою в росії та ширили дотепні меми про черги за бензином – аж забули про маятник гонки ушкоджень, який до місяця часу поволі вертається тим же самим: ворог стирає з лиця землі всі прифронтові АЗС, ціна на пальне перевершить позначку 100, невдовзі з’являться такі ж обмеження відпуску палива, як і в росії. Так усі вболівають за підпали тіньового флоту росії, щодня п‘ючи сто грам за потоплення чергового транспортного судна ворога – аж прогавили у відповідь повне заблокування торговельного судноплавства в Чорному морі й закупорку вивезення зерна, стратегічної експортної сировини.Так усі надихаються стовпищем диму над ізгорілими Wildberries – аж ніхто вже не рахує прицільних прильотів по власних виробництвах, складах, заводах, хабах, фабриках, гіпермаркетах, фурах.Щовечора люди ставлять сотні вподобайок під поетизованими повідомленнями «400 наших пташок полетіли в росію по важливих цілях» - а на ранок розбирають завали житлових комплексів, куди прилітають «пташки» в отвєтку, ще й начинені збагаченим ураном.Такою є мертва петля азартної гонки ушкоджень. Підхід «ворога не шкода» тягне за собою «себе теж не дуже». Підрахунок завданих збитків треба мудро співвідносити з підрахунком отриманих. Це якщо є мудрість.
Найсвіжіші цифри Групи Рейтинг.Президентські рейтинги:1. Зеленський 26%2. Залужний 17,4%3. Федоров 15,7%4. Буданов 8,5%5. Усик 7%Довіра:1. Залужний 70%2. Федоров 65%3. Буданов 62%4. Зеленський 59%5. Усик 54%Чи підтримують відставку Сирського:55% підтримують30% байдуже15% не підтримуютьСтавлення до звільнення Федорова:72% проти23% байдуже5% заВисновки:1. Цар програє в другому турі будь-кому, хто туди потрапляє. Політична кар’єра голограми по суті завершена. Єдина підстава обіймати трон – війна. 2. Бути аж на 4-му місці в рейтингу довіри на рівні з аполітичним боксером Усиком – це потужно.3. Теоретично: якщо Федоров підтримає Залужного або навпаки (технологія «єдиного кандидата») – автоматично маємо нового президента.4. Федоров вихором увірвався в усі рейтинги, тож тепер іти на змову з клікою було б миттєвим обнуленням свого стрімкого старту.5. З дистанції зійшов Буданов, який раніше був виразним контр-лідером у межах кліки, але приніс себе в жертву, очоливши офіс царя. Схожий прийом захочуть провернути і з Федоровим.6. Динаміка довіри від початку року до липня в усіх кандидатів рівномірна й без стрибків. Єдиний вийняток – Федоров, який має різкий сплеск зі 31% до 65%. Це – ситуативний показник. Він моментально здується, якщо його не зафіксувати опозиційною діяльністю та оприлюдненням компромату на царський двір.7. Залужний має найбільший запас росту, бо він єдиний з усіх іще навіть не починав публічної діяльності. Нічогонероблення робить його наступним президентом у другому турі – а якщо він ще й грамотно проведе кампанію на антитезі до пустослівного понтогонства конкурента, то, може, і в першому турі.
TGLIST.COM.UA
