Опендатамедіа

Початок повномасштабної війни торік спровокував "весільний бум". Крім звичайних реєстрацій у РАГСі, у воєнний час засвідчити кохання та шлюб мають право командири — зокрема, безпосередньо на фронті. Загалом за рік від початку великої війни командирами було зареєстровано 2 267 союзів.◽️ Половина від загальної кількості таких шлюбів відбулася у перші місяці великої війни навесні — 1 338. Пік припав на травень — тоді за заявами командирів одружилися 385 пар. Це 17% від загальної кількості шлюбів, посвідчених командирами, за рік.Від середини літа кількість шлюбів на передовій поменшала — в середньому, восени та взимку за місяць одружувалось 84 пари.За заявою командира наречені можуть оженитися як безпосередньо на передовій, так й по відеозв'язку або ж навіть без присутності одного чи обох молодят. Так, командир складає акт, який потім надсилається до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Згодом за цим актом працівники РАГСу відтворять свідоцтво про шлюб.Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/war-marriage

На 5 млрд грн скоротилась сума боргів за мікрокредитами — з 13,1 млрд грн на початку минулого року до 8,05 млрд грн на початок 2023. Більш ніж половина від загальної суми, на яку зменшився борг українців перед МФО, припадає на друге півріччя — 3,4 млрд грн (67%).Загалом у 2022 році МФО видали майже утричі меншу суму позик: 23,9 млрд грн проти 65,1 млрд грн у 2021 році. Середня сума кредиту за 2022 рік майже не змінилась та становила 4439 грн. Протягом 2022 року було укладено 5,3 млн кредитних договорів. В середньому, за місяць українці брали майже півмільйони мікропозик. Для порівняння, у 2021 в середньому укладалося 1,1 млн договорів на місяць. Попри те, що загальна заборгованість зменшується, кількість мікропозик знову почала рости на кінець року, у 4 кварталі. Тоді було зафіксовано на 30% більше нових договорів та удвічі більша сума виданих коштів у порівнянні з 3 кварталом. Зросла й середня сума кредиту — з 3,5 тисяч грн до 4,1 тисяч грн.Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2022

Початок повномасштабного вторгнення РФ припав на активну фазу посівної. Попри усі ризики воєнного часу, українські аграрії продовжили свою роботу, зокрема, користуючись державними програмами пільгового кредитування. Лише за перший місяць великої війни банки видали 1 млрд грн аграріям. Загалом кредитування сільгосп сектору за 2022 рік зросло вдвічі — до 118,9 млрд грн. ◽️ На початок 2023 року аграріїв кредитував 51 банк в країні на загальну суму 118,9 млрд грн. Це на 44% більше, ніж у 2021 році — 82,4 млрд грн. Незмінним лідером з суми виданих аграріям позик залишається Райффайзен. На початок 2023 року цей банк видав 23,5 млрд грн — це 20% від загальної суми кредитів цієї групи. ◽️ У 2022 році в топ позичальників аграріїв увірвались державні банки: Ощадбанк (14 млрд грн — 12% відповідно) та Приват банк (12,8 млрд грн — 11%). Це пов'язано з тим, що обидва банки збільшили кредитування агросектору у перший рік великої війни — майже у 4 рази Приватбанк та у 2,6 разів — Ощадбанк.Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/agrocredits-2022

За 2022 рік банківський сектор накопичив у своїх резервах 119 млрд грн — у 35 разів більше, аніж у 2021 році. Лише 10% банків отримали збитки у січні 2023 року у розмірі 0.3 млрд грн. Решта фінустанов загалом заробили максимальну суму за всі місяці великої війни — 14,7 млрд грн.◽️ Топ-10 банків стабільно заробляють левову частку прибутку всієї системи — 90% або ж 13 млрд грн. Приватбанк знову лідує із прибутком у 6,3 млрд грн — проти 1,7 млрд грн прибутку у січні 2022 року.◽️ Всі 4 державних банки були прибуткові у першому місяці 2023 року та разом заробили 9,4 млрд грн. Їх частка у загальному прибутку склала 64%.◽️ Лідером серед банків з іноземним капіталом став Райффайзен: 0,7 млрд грн прибутку за січень 2023 року. В загальному рейтингу банків він піднявся на 3 місце. В цілому банки з іноземним капіталом заробили у січні цього року 3,4 млрд грн, що складає 23% прибутку всіх банків. ◽️ 87% банків з приватним капіталом отримали у січні загальний прибуток 1,9 млрд грн. Решта банків отримали збитки у розмірі 43 млн грн. Найуспішнішим серед банків цієї групи виявився ПУМБ. Минулий рік він завершив зі збитком 0,4 млрд грн, але вже на старті 2023 отримав 0,5 млрд грн прибутку.Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/banks-in-war-january-2023

Рік тому в Україні запрацював спеціальний правовий режим @city_diia, який дозволяє компаніям-резидентам сплачувати податки за зниженими ставками. Одним з головних критеріїв для участі в цьому режимі є країна реєстрації — резиденти Дія.City не можуть бути зареєстровані на території іншої держави та мати звʼязки з країною-агресором. Розповсюдженим явищем стало створення великими топ-компаніями “дочок” із IT-направленням для подальшої реєстрації в Дія.City. ◽️ До початку повномасштабної війни до Дія.City приєдналось лише 79 компаній. Станом на березень 2023 року у відповідному Реєстрі вже нараховується 498 резидентів. ◽️ Як з'ясувалося, 63% або 314 компаній в Дія.City мають українське коріння — тобто не мають закордонних батьківських компаній. Серед «іноземців» найбільше компаній з Кіпру — 45 резидентів Дія.City. Друге місце в цьому топі посіли США — компанії, які «прописані» в цій країні, є засновниками 38 резидентів.Наприклад, корейський гігант у сфері електроніки «Samsung» створив компанію «Самсунг РнД Інститут Україна». Українська «Ajax Systems», яка займається розробкою та виробництвом систем безпеки, зареєструвала для цього компанію «Аджакс Сістемс РнД». Серед інших, свої дочірні компанії створили «Нова Пошта» та «ДТЕК» — йдеться про «НП Діджитал» і «Модус Ікс» відповідно.Важливо, що у реєстрі наявні компанії, які на початок повномасштабного вторгнення мали власників з Білорусі (Perevaga Technology, DataMola).Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/diia-first-year

Кількість прострочених протягом 90 днів кредитів (NPL) в українській банківській системі зросла з 34% до 39% від початку повномасштабного вторгнення. Аби вирішити ситуацію з непрацюючими кредитами, банк може або позиватись до боржника в суді, або продати цей борг колекторам. У другому випадку банк отримує лише 10% від суму заборгованості. Натомість не виключено, що "у комплекті" йдуть корупційні ризики, якщо портфель потрапляє до колекторської компанії, яка повʼязана з банком, його посадовцями або відділом стягнення. Коли банк звертається до суду, є шанси отримати всю суму кредиту та повернути витрати безпосередньо на судовий процес. Опендатабот відстежує кожен суд, де банки є позивачем, відповідачем чи третьою особою. Загалом у 2022 році українські банки були сторонами у 56 670 судових справах. Це на 37% менше, аніж до початку великої війни.З урахуванням зростання NPL, мало відбутися збільшення позовів від банків до судів. Але цього не сталось. Отже, банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам — що призводить до збільшення збитків та корупційних ризиків.Аби повертати свої кошти без корупційної складової та роботи з колекторами, банкам потрібно автоматизувати стягнення — спрощувати генерацію позовів, контролювати знаходження справ до суду, засідань та рішень, роботи судових виконавців. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/npl-2022

Станом на початок березня 2023 року в системі "Шлях" було видано більше 1,27 млн дозволів на виїзд. Переважна більшість стосується виїздів у бізнес-справах — близько 1,1 млн дозволів. Лише 170 тис. дозволів — для здійснення гуманітарних місій.◽️ Більше третини дозволів для бізнесу — близько 400 тис. — були видані з листопада минулого року до лютого 2023 включно. Що стосується виїздів «по гуманітарку», то у цьому випадку все більш стабільно — 70 тис. дозволів протягом останніх трьох з половиною місяців.Наразі система видачі дозволів на виїзд за кордон не є достатньо прозорою. Так, наприклад, відсутня інформація щодо кількості людей, які порушили терміни перебування поза межами України та досі не повернулися. Опендатабот звертався до Укртрансбезпеки і Держприкордонслужби із запитами щодо цих даних, але відповіді не отримали.Особливу категорію для виїзду становлять спортсмени та діячі культури. Їх особливий статус нерідко призводить до скандалів. Як, наприклад, це сталось зі стендапером, якій виїхав за кордон за дозволом Мінкульту та вирішив не повертатись. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/way-abroad

Кожен другий новий фоп у 2023 році відкривають жінки. Загалом від початку року вже було зареєстровано 36 892 фопи, з них 51% або 18 776 створили жінки.Від 2017 року частка жінок, які відкривали фопи, росла. У 2020-2021 роках підприємиці відкривали 51% нових справ. У рік великої війни зареєстрували понад 93 тисячі фопів — це 48% від загальної кількості нових малих бізнесів.У яких галузях лідують жінки у 2022 році: ◽️ третина нових фопів, зареєстрованих жінками, займаються роздрібною торгівлею — їх майже вдвічі більше, аніж чоловіків у цій категорії. ◽️ 10 658 підприємиць розпочали власну справу в сфері ІТ — друге місце за кількістю реєстрацій. Натомість це лише 34% від загальної кількості фопів за цією категорією.◽️ Жінки "перегнали" чоловіків у сфері надання інших індивідуальних послуг (85% нових справ — жінки), в виробництві одягу, освіті та hr (75%), соцдопомозі (74%) та охороні здоров'я (72%) тощо. Проте кількість жінок-директорів середнього та великого бізнесу зменшується щорік. У 2021 році лише 35% бізнесів очолювали жінки. Рік повномасштабного вторгнення скоротив їх кількість до 29%. Загалом торік було відкрито 9 405 компаній під керівництвом жінок.У 2023 намітилася тенденція на зростання. Від початку року було відкрито 3849 бізнесів, а жінки очолюють 30% нових компаній. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/businesswoman-in-war-2022

Як працював бізнес у лютому?Робота та ІТЗа рік від початку великої війни ринок праці стабілізувався: ◽️ кількість вакансій збільшилась на 11% і складає 66,2 тисячі; ◽️ кількість резюме скоротилась на 8% і становить 402 тисяч. Найбільше роботу шукає молодь у віці 16-24 років — їх майже вдвічі більше, аніж у віковій категорії 25-35. У лютому майже однакова кількість шукачів без досвіду та з досвідом 5+ років. (Work ua)◽️ Кількість наймів IT-фахівців у лютому зросла на 30% за місяць — 1154 прийнятих оферів. Цей показник повернувся до рівня 2022 року. У решті показників лютий був не найкращим місяцем для вітчизняного ІТ: ◽️ компанії опублікували на сервісі 13 573 вакансії. Це на 1 059 менше, ніж у січні;◽️ зарплати у наймах найдосвідченіших фахівців (5+років) знизились порівняно з лютим 2022. (@djinni_official)Бізнес◽️ Кількість реєстрацій нових фоп зменшилась до 16,6 тисяч. Натомість, у порівнянні з січнем, побільшало реєстрацій нових компаній — 2,7 тисячі.◽️Кількість працюючих закладів громадського харчування істотно не змінилась, але їх обіги впали на 7%. (@restorator_reve)◽️ В середньому, у лютому українці шопились в інтернет-магазинах в 1,3 рази більше, аніж до початку повномасштабної війни. (@horoshopua_bot)Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-february

◽️ 4 березня у світі відзначають День відкритих даних. Цьогоріч в Україні через повномасштабну війну відкриті дані «відкинуло» на 6 років.Станом на початок 2022 року індекс відкритості публічних даних в Україні був на рівні 56%. Після відкриття будівельного реєстру цей показник виріс до 57,6%. У 2023 році нове значення індексу — 43.42%Після певної перерви, коли інформація була повністю закритою з огляду на безпеку, деякі держоргани почали публікувати набори, як й до великої війни. Неочікувано у воєнних реаліях, але одним із найбільш відкритих органів стало МВС, Держстат опублікував фінансову звітність за 2021 й Мінсоцполітики регулярно оновлює дані.Проте більшість потрібної інформації досі "під замком". Найбільш закритими розпорядниками виявились:◽️ Державна податкова служба — закрито майже все, починаючи від реєстру; платників ПДВ до інформації про податкові борги та єдиний податок. Наразі ДПС тримає дані закритими навіть попри рекомендації Кабміну, Верховної Ради та Мінцифри;◽️ НАЗК — декларації та реєстр корупціонерів;◽️ Мін'юст — закрито ЄДР, напевно, найважливіший набір даних для бізнесу.Олексій Іванкін, СЕО Опендатаботу, зазначає, що закритість даних є одним із вагомих "ворогів" бізнесу, ускладнюючи його роботу та не даючи тримати економічний фронт. Ба більш, на тлі численних корупційних скандалів закритість публічних даних зменшує довіру до держави як з боку громадян, так й зі сторони міжнародних донорів. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/opendataday-2023