Темничок підвезли.Виявляється, боротьба з корупцією, це … шантаж Зеленського.А не спадало на думку запитати в улюбленого героя, як так сталося, що вся квартальна пошесть, більшість «слуг» і призначенців - відверті казнокради, шахраї і зрадники?З точки зору державного управління їх вичищення - абсолютно необхідна дія для виживання країни і ухвалення правильних рішень - для посилення оборони, захисту громад і не капітулянтських переговорів.Але за кожного і кожну чіпляються пазурями і зубами. Не віддають до останнього. Включають емоції - сподіваючись на емоціях зберегти рештки підтримки.Наймають для цього безпринципних російськомовних потвор, які у кремлівському стилі портнова продовжують сіяти ненависть - між українцями, між Україною і партнерами, між фронтом і тилом…Все, аби захистити господарів і подачки.Викриття корупції посилює, а не послаблює позицію України - бо дає шанс покращити управління і показати, що на виклики є здорова реакція. І дає щеплення від капітуляції - бо страшно буде вертатись додому, якщо «накралися і здалися».Тож припиніть опиратися невідворотньому. Повиганяйте корупціонерів. Повиганяйте борзописців з телеграм-помийок. Повиганяйте радників, які нашіптують: «пофіг, пропетляєм».Бо петляти доведеться напрочуд недовго.Петлі можна уникнути - але якщо чути голос розуму, а не ховатись від нього🇪🇺Слідкуйте за ЄС в Телеграмі!
📈Грузія у жовтні–листопаді наростила імпорт російської нафти й нафтопродуктів — 133,3 тис. тонн, що перевищує сукупні закупівлі за всі попередні роки разом узяті. За підсумками всього 2025 року обсяг постачань сягнув 133,6 тис. тонн, тобто в дванадцять разів більше, ніж у 2024 році, коли імпорт становив лише 10,5 тис. тонн. Пік припав на жовтень — майже 99 тис. тонн. Загальна вартість закупівель оцінюється в 60,4 млн доларів, що виглядає вигідно для Тбілісі в порівнянні з попередніми роками. Для порівняння, з початку 2000-х років Грузія загалом імпортувала з росії 113,9 тис. тонн нафти — нинішній річний показник перевищив увесь попередній історичний обсяг.Стрімке зростання пов’язане із запуском у жовтні 2025 року першого в Грузії нафтопереробного заводу повного циклу в Кулеві, який належить компанії Black Sea Petroleum. На першому етапі в проєкт інвестували близько 110 млн доларів, а загальний обсяг вкладень має сягнути 700 млн. Завод стартував із потужністю 1,2–1,5 млн тонн на рік, із планами розширення до 4 млн тонн до 2028 року. 6 жовтня «Русснефть» відвантажила першу партію нафти Siberian Light обсягом 105,3 тис. тонн саме для переробки в Кулеві. Офіційно Тбілісі декларує зниження залежності від імпорту готових нафтопродуктів і намір розвивати експорт до Європи, пояснюючи це вищою маржинальністю переробки та зміцненням енергетичної безпеки.Водночас за сухою статистикою простежується чіткий геополітичний вимір. На тлі санкційного тиску росія активізує пошук альтернативних маршрутів експорту та відходить від прямих поставок до країн G7. Грузія з її чорноморськими портами та зростаючими переробними потужностями перетворюється на зручний транзитний і виробничий майданчик. Компанії, пов’язані з російським нафтовим сектором, включно з тими, що перебувають під санкціями, шукають нові логістичні канали, тоді як Тбілісі формально дотримується обмежень, але економічно залишається привабливим партнером.Питання про можливе «перепакування» російської нафти та її подальший експорт під іншим походженням до ЄС наразі залишається відкритим. Формально завод у Кулеві подається як інвестиція в розвиток грузинської економіки, однак паралельно він може виконувати функцію інструменту адаптації російського нафтового експорту до умов санкцій і західного тиску.💙💛 Omelyan News
🇨🇳 Китай допомагає росії обходити санкції США на ринку ЗПГ — BloombergПов’язаний із Китаєм танкер зрідженого природного газу вперше пришвартувався біля російського експортного термінала ЗПГ в Балтійському морі, який перебуває під санкціями США. Йдеться про судно Kunpeng, яке раніше цього року змінило власника й оператора — ними стали маловідомі компанії з Китаю та Маршаллових Островів. Після цього танкер зайшов до ЗПГ-термінала «Газпрому», що фактично означає новий крок москви й Пекіна у спільних спробах обійти західні обмеження.Агентство зазначає, що Китай, який не визнає односторонні санкції Заходу, послідовно нарощує імпорт російського газу, попри санкційний режим. На початку цього місяця КНР уже прийняла першу партію ЗПГ з цього санкційного термінала, що стало сигналом про готовність Пекіна підтримувати російський експорт у чутливому для бюджету кремля секторі.росія дедалі більше покладається на непрозорі схеми, зміну власників суден та співпрацю з країнами, які ігнорують санкції, щоб зберегти експорт енергоносіїв. Водночас це підкреслює зростаючу залежність москви від Китаю та звуження кола легальних покупців російського газу.💙💛 Omelyan News
«Брехнею весь світ обійдеш, та назад не повернешся».Цю мудрість у ОПі, і владі в цілому, варто викарбувати на кожній стіні. Бо сама суть їхня - брехати, брехати і брехати. Знецінювати, придумувати, обгаджувати.Як стало відомо, на обговоренні з майданівцями, представниками родин Небесної Сотні і владними установами (понад сотня учасників) від ОПи прозвучало, що це буцімто «ЄС в особі Ростика блокує внесення проєкту закону по будівництві музею в порядок денний ВР».Брешете, нешановні.«Ростик» вам не «рьошик» і не «льошик», про яких країна дізналася з записів НАБУ.Моя позиція чітка і незмінна з 2014: памʼять про Небесну Сотню має бути гідно вшанована, зокрема і створенням Меморіалу (музею).Виступав, виступаю і виступатиму на підтримку музею.За Президента Порошенка для цього було зроблено все необхідне. Проведено міжнародний конкурс проектів (підтриманий, зокрема, Фондом Порошенка). Ухвалено всі необхідні рішення.А давайте згадаємо, хто тоді верещав і перешкоджав?Хто палець не ударив після зміни влади у 2019?Ті ж, хто бреше тепер.Уже розʼяснював і нагадував, але варто повторити. Бо брехня ця звучить просто рефреном щодо чи не будь-якого проекту, якого «слуги» не хочуть, а громадськість тисне.Рішення про включення будь-якого проекту закону до порядку денного ВР на Погоджувальній раді приймає тільки і виключно представник «слуг». Бо _формально_ у них 229 голосів.Байдуже, що реально - давно не так. Рішення приймають саме «слуги».Щодо проекту про Музей «Євросолідарність» взагалі жодних зауважень не висловлювала. Але ОПа і «слуги» вирішили прибрехнуть.Але хай не забувають: брехня до добра не доводить. Тож хай і не дивуються, чому в них справи все гірше і гірше.Ростислав Павленко
Китайські медіа відкрито обговорюють сценарії втрати росією контролю над Далеким СходомУ китайських державних та напівофіційних медіа з’являються публікації, в яких фактично ставиться під сумнів здатність росії зберегти контроль над Далеким Сходом у разі внутрішньої дестабілізації. Автори наголошують, що у випадку ослаблення або розпаду російської держави територія Далекого Сходу площею близько 7 млн квадратних кілометрів не повинна «бути втрачена», маючи на увазі посилення китайського впливу в регіоні.У матеріалах згадується, що історичні договори XIX століття, за якими росія отримала значні території на сході, включно з районами сучасного Владивостока та Сахаліну, розглядаються в Китаї як несправедливі. На цьому тлі підкреслюється нинішня економічна слабкість росії: її ВВП поступається економіці окремих китайських провінцій, а інфляційний тиск і бюджетні проблеми лише поглиблюються.Окрему увагу приділено військовому чиннику. Через війну проти України основні сили російської армії зосереджені на заході країни, тоді як на Далекому Сході, за китайськими оцінками, залишилося менш як 50 тисяч військових. Це створює враження регіону, який формально контролюється москвою, але фактично є слабо захищеним.Китайські автори прямо вказують, що Далекий Схід має ключове значення для росії з точки зору ресурсів — золота, алмазів, нафти та газу, — але водночас москва не має фінансових можливостей для повноцінного розвитку й утримання цього регіону. На цьому тлі Китай вже роками послідовно нарощує економічну присутність: інвестує в інфраструктуру, видобуток ресурсів, аграрний сектор, а юань дедалі частіше використовується в розрахунках, зокрема в малому бізнесі.При цьому силовий сценарій прямо називається небажаним — замість цього пропонується стратегія поступового економічного й фінансового проникнення, формування залежності регіону від китайського капіталу та ринків. У перспективі це може призвести до ситуації, коли Далекий Схід формально залишатиметься російським, але фактично опиниться в орбіті Китаю.У публікаціях також зазначається, що демографічна деградація регіону та відтік населення роблять його ще вразливішим. росія, за оцінками китайських авторів, не спроможна ефективно управляти віддаленим і малозаселеним регіоном без зовнішньої підтримки.Таким чином, навіть у публічному просторі Китаю дедалі відвертіше обговорюється сценарій, за якого стратегічно важливі території росії можуть бути втрачені не через війну, а через економічну слабкість, демографічний спад і затяжний воєнний конфлікт, що виснажує ресурси держави.
російську нафту доводиться продавати Китаю з рекордними знижками після санкцій, - Bloombergросія змушена різко знижувати ціни на свою нафту, щоб утриматися на азійських ринках після посилення західних санкцій. Наприкінці минулого тижня російську нафту марки ESPO було продано китайському незалежному нафтопереробному заводу зі знижкою 7–8 доларів за барель до еталонної ціни Brent — найбільший дисконт цього року.Покупцем виступив так званий «чайник» — невеликий приватний китайський НПЗ, що підкреслює звуження кола потенційних клієнтів для російської сировини. За даними трейдерів, державні нафтопереробні компанії Китаю після запровадження санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойлу» різко скоротили закупівлі, побоюючись вторинних обмежень.Санкційний тиск уже призвів до падіння попиту на нафту, що транспортується трубопроводом «Східний Сибір — Тихий океан». Якщо раніше ESPO активно купували великі державні компанії КНР, то тепер російським постачальникам доводиться покладатися на більш ризикованих і дрібних покупців, компенсуючи це глибокими ціновими поступками.Такі знижки безпосередньо б’ють по доходах російського бюджету та демонструють зростаючу залежність москви від обмеженого кола покупців, готових працювати в умовах санкцій. Фактично росія дедалі частіше продає нафту не на своїх умовах, а за цінами, які диктує ринок і страх контрагентів перед новими обмеженнями.Попри очікуване зростання фізичного імпорту російської нафти до Китаю в грудні, це збільшення досягається не завдяки конкурентоспроможності, а через демпінг, що ще більше підриває фінансову стійкість російського енергетичного сектору.
💥Україна продовжує системно бити по паливній інфраструктурі росії, посилюючи тиск на один із ключових секторів її економіки.У ніч на 14 грудня Сили оборони України завдали ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу рф одразу в кількох регіонах. У Волгоградській області під атаку потрапила нафтобаза в Урюпінську. Це вже не перший удар по цій інфраструктурі — нафтобазу атакували і на початку грудня, що свідчить про її вразливість та проблеми з протиповітряним захистом.Майже одночасно українські безпілотники знову вдарили по Ново-Ярославському нафтопереробному заводу — одному з найбільших НПЗ у центральній частині росії. Це сталося лише через дві доби після попередньої атаки, що підкреслює неспроможність російських служб гарантувати безпеку стратегічних промислових об’єктів. Підприємство з потужністю близько 15 млн тонн на рік відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом і контролюється структурами, пов’язаними з «Роснефтью» та «Газпромом».Повторювані удари по НПЗ і нафтобазах дедалі більше розхитують паливний ланцюг росії, створюють ризики для стабільності постачання та збільшують витрати на відновлення і захист об’єктів. На тлі падіння нафтових доходів і бюджетного дефіциту ці атаки стають ще одним болючим ударом по економічних можливостях кремля фінансувати війну.💙💛 Omelyan News
Європейські термінали залишаються ключовою ланкою в логістиці російського ЗПГ з проєкту «Ямал», попри політичні заяви про скорочення залежності.Реекспортні операції не зникли — вони лише стали менш помітними, але й надалі забезпечують доступ російського газу до зовнішніх ринків.ЄС фактично виконує роль транзитного хабу:➡️ У 2021–2024 роках перевалка «Ямал ЗПГ» у бельгійському Зебрюгге та французькому Монтуре стабільно становила 0,7–0,9 млрд м³ щомісяця, забезпечуючи маршрути до Азії.➡️ У першій половині 2025 року через інфраструктуру ЄС уже пройшло 11,6 млрд м³ російського ЗПГ — найбільші обсяги припали на Зебрюгге (3,44 млрд м³), Дюнкерк (2,76 млрд м³), а також термінали Більбао та Gate.➡️ Навіть менші партії з «Криогаз-Висоцк» і «Портової» продовжують знаходити «вікна» для перевалки в Іспанії та Португалії — логістичний ланцюг залишається незруйнованим.Попри політичний тиск і задекларовані плани ЄС щодо обмеження російського ЗПГ, європейська інфраструктура й надалі залишається вбудованою в транспортну мережу «Новатеку». Повний розрив цих потоків наразі виглядає малоймовірним.💙💛 Omelyan News
російська «тіньова» логістика нафти переходить у повну анонімність — і масштаби цього процесу вже стали безпрецедентними. За останній рік різко зросла кількість танкерів, які виходять у море під фейковими прапорами, щоб приховати власність, обходити санкції та уникати страхування. Ці схеми фактично стали критично важливим інструментом для підтримання російського експорту нафтопродуктів у період, коли Захід посилив контроль.Найяскравіше тенденцію описують цифри. Якщо наприкінці 2024 року під підозрілими або відверто фейковими прапорами ходили 15 російських танкерів, то вже у вересні 2025-го їх було понад 90. Загалом протягом року у море вийшли 113 таких суден, із яких 96 перебували під санкціями США, ЄС або Великої Британії. Обсяги тіньових перевезень вибухово зросли: із €900 млн на квартал до €3,4 млрд. Один тільки вересень дав €2,2 млрд, і близько двох третин цих постачань пройшли прямо через Датські протоки та Ла-Манш — територіальні води Євросоюзу.Географія фальшивих прапорів теж промовиста. Найпоширеніші — Малаві (24 судна) і Бенін (20), а також Сен-Мартен, Гамбія та Коморські острови. Лише у третьому кварталі через ці «юрисдикції» було перевезено понад 4,3 млн тонн нафти. При цьому Малаві та Мозамбік вже публічно заявили: їх уряди не мають жодного відношення до такої реєстрації, а «реєстратори» виявилися фіктивними сайтами, які продають прапори без жодної законної підстави.На практиці це означає, що російська тіньова флотилія поступово зникає з формального правового поля. Судна без страхування, із прихованими власниками та під краденими прапорами стають ключовою ланкою експорту, тоді як Захід усе активніше намагається блокувати ці схеми — але поки що не може наздогнати масштаби їх зростання.
⛔️В росії зупинили низку проєктів зі створення обладнання для виробництва «суверенних» процесорів через нестачу бюджетного фінансування. Мінпромторг рф відкликав одразу кілька тендерів, критично важливих для розвитку російської напівпровідникової галузі, яка й без того перебуває під сильним тиском санкцій.Серед скасованих — масштабний тендер вартістю 1,6 млрд рублів на організацію виробництва злитків монокристалічного фториду кальцію. Цей матеріал використовується в оптичних елементах УФ-фотолітографії, що є основою сучасного чипотворення. росія не має власних технологій, а доступ до імпорту заблокований: світовий ринок контролюють Nikon, Corning та Hellma.Також зірвано тендер на 400 млн рублів щодо створення технології виготовлення кристалів тербій-скандій-лютецій-алюмінієвого граната. Ці матеріали потрібні для лазерних систем у фотоніці — ще одній сфері, де російська промисловість повністю залежить від імпорту.Причина прозаїчна — грошей немає. Мінпромторг змушений перекидати скорочені бюджети на «більш пріоритетні» напрями, тоді як програмі розвитку електронного машинобудування на 2026–2028 роки бракує понад 33 млрд рублів.Фактично це означає зупинку спроб росії хоча б частково замістити критичні технології для виробництва мікросхем. Умовна «технологічна суверенність», яку кремль активно пропагує з 2022 року, залишається недосяжною: країна не здатна фінансувати навіть базові етапи локального виробництва.Таким чином, на тлі санкцій і воєнних витрат москва швидко втрачає шанси навіть наблизитися до створення власної сучасної напівпровідникової інфраструктури — один із ключових секторів стагнує ще до того, як був запущений.
TGLIST.COM.UA
