Земельний податок для жителів Вараської громади зросте у десятки разів14 липня 2026 року в.о. начальника Вараської міської військової адміністрації Володимир Хоружий підписав наказ №76, яким установив нові ставки земельного податку з 1 січня 2027 року.Одночасно наказом припиняється дія рішення Вараської міської ради 2022 року, за яким у громаді діяли значно нижчі ставки.За сухими цифрами у таблицях стоять цілком реальні витрати жителів громади.Наприклад, річний земельний податок за присадибну ділянку площею 25 соток становитиме:🔹 у селі Бабка - замість 185 грн доведеться сплатити 3 080 грн;🔹 у Березині - замість 147 грн - 2 434 грн;🔹 у Більській Волі - замість 101 грн - 5 272 грн;🔹 у Діброві - замість 208 грн - 3 471 грн;🔹 у Заболотті - замість 75 грн - 5 328 грн;🔹 у Мульчицях - замість 247 грн - 4 119 грн;🔹 в Озерцях - замість 241 грн - 4 009 грн;🔹 у Рудці - замість 262 грн - 4 362 грн;🔹 у Собіщицях - замість 291 грн - 4 844 грн;🔹 у Сопачеві - замість 305 грн - 5 080 грн;🔹 у Старій Рафалівці - замість 204 грн - 3 407 грн;🔹 у Щокові - замість 93 грн - 3 317 грн.Тобто для звичайної сім’ї, яка має біля будинку присадибну ділянку, річний земельний податок зростає не на кілька десятків гривень, а переважно на 2–5 тисяч гривень.В окремих випадках зростання ще більше.❗️ У селі Заболоття податок за 25 соток збільшується із 75 до 5 328 грн - більш ніж у 71 раз.❗️ У Більській Волі - зі 101 до 5 272 грн, тобто більш ніж у 52 рази.❗️ У Щокові - з 93 до 3 317 грн, майже у 36 разів.❗️ Для присадибної ділянки площею 10 соток у місті Вараш податок зростає з 221 до 3 681 грн - майже у 17 разів.❗️ Для індивідуального гаража площею одна сотка - з 6 до 100 грн, також майже у 17 разів.❗️ Для гаражного кооперативу площею 420 соток - з 9 277 до 154 609 грн на рік.❗️ Для ОСББ без комерції на 1 поверсі площею 53 сотки - з 1 176 до 19 643 грн.❗️ Для іншого ОСББ з комерцією на 1 поверсі та площею 79 соток - з 2 615 до 87 166 грн, тобто більш ніж у 33 рази. У кінцевому підсумку такі платежі однаково ляжуть на мешканців багатоквартирних будинків через внески на утримання будинку.Це не звичайне коригування ставок і не індексація. Це різке збільшення податкового навантаження на власників житла, присадибних ділянок, гаражів, ОСББ та кооперативи.Особливо цинічно це виглядає сьогодні, коли держава декларує необхідність повертати українців додому, підтримувати родини, які залишилися в Україні, та створювати умови для відновлення громад.Замість цього у Вараській громаді запроваджуються умови, за яких людина лише за землю біля власного будинку повинна буде щороку додатково сплачувати декілька тисяч гривень.Окреме питання - правові підстави такого рішення. Закон дозволяє військовій адміністрації встановлювати місцеві податки, якщо відповідного рішення ради не прийнято. Однак рішення Вараської міської ради про земельний податок існувало і діяло. Сам наказ МВА це підтверджує, припиняючи його дію лише з 1 січня 2027 року.Наказ підписав в.о. начальника Вараської міської військової адміністрації Володимир Хоружий, який одночасно є депутатом Вараської міської ради. Водночас він не є мешканцем Вараської громади: на офіційному сайті міської ради та в деклараційних документах місцем його проживання зазначено Володимирець - сусідню територіальну громаду.Складається вкрай неприйнятна ситуація: людина отримала депутатський мандат у Вараській громаді, а згодом - адміністративні повноваження щодо управління нею, але сама не живе серед людей, для яких встановлює нові податкові ставки.Формально місце проживання не обмежує повноважень депутата чи посадовця. Але воно робить питання політичної відповідальності особливо гострим. Людина, яка не живе у громаді, не відчуває щодня наслідків управлінських рішень так, як їх відчувають жителі Вараша, Старої Рафалівки, Заболоття, Більської Волі, Сопачева та інших сіл.Саме це є одним із небезпечних наслідків ситуації, коли депутатами громади стають мешканці інших територіальних громад. Вони отримують право ухвалювати рішення для людей, з якими не поділяють спільного місцевого середовища і на яких безпосередньо не поширюються всі побутові та соціальні наслідки таких рішень.Володимир Хоружий має пояснити жителям Вараської громади, чому, будучи депутатом цієї громади, але проживаючи у сусідній, він підписав рішення не про зменшення податкового навантаження, а про його зростання у десятки разів.І це не поодинокий випадок, а фактично стала кадрова практика Вараської міської військової адміністрації.Офіційний сайт МВА відносить до її керівництва трьох осіб: начальницю Людмилу Мариніну та заступників Галину Жабчик і Володимира Хоружого.При цьому зареєстрованим місцем проживання Людмили Мариніної є місто Сарни. У Вараші вона декларує користування службовою квартирою. Володимир Хоружий проживає у Володимирці. Галина Жабчик у декларації за 2025 рік зазначила зареєстроване і фактичне місце проживання у селі Орлівка Сарненської громади.Отже, усі посадовці, яких офіційний сайт визначає як керівництво Вараської МВА, мають задекларовані місця проживання поза межами Вараської громади.Закон формально не забороняє призначати на такі посади жителів інших громад. Але з погляду місцевої відповідальності це нонсенс. Люди, які не є постійними мешканцями Вараша та сіл громади, отримали повноваження встановлювати для її жителів податки, розподіляти бюджет і приймати інші критично важливі рішення.Вони не проживають постійно у місцевому середовищі, наслідки для якого визначають своїми наказами.Не несуть такого самого щоденного соціального, побутового та фінансового навантаження, яке несуть жителі громади.Саме тому виникає закономірне питання: чиї інтереси представляє адміністрація, якщо весь її керівний склад має задеклароване місце проживання за межами громади, якою управляє?За наявною інформацією, значна частина інших працівників МВА також не є мешканцями Вараської громади. Ця інформація потребує окремого офіційного підтвердження. Але вже встановленого факту щодо всього керівного складу достатньо, щоб говорити про системну кадрову проблему.Не можна керувати громадою як сторонньою територією.Не можна встановлювати людям податки, не провівши з ними відкритого обговорення.І не можна прикривати статусом військової адміністрації рішення, фінансові наслідки яких роками оплачуватимуть звичайні сім’ї.