У 2020–2021 роках світ боровся з COVID-19.Ми пам’ятаємо ті дні: критична нестача кисню, брак обладнання, паніка серед пацієнтів і виснаження медиків. Кожна година зволікання могла коштувати життя.Киснева станція у Вараші була встановлена другою в області. Це було спільне рішення міської влади, депутатів, лікарні та багатьох небайдужих людей. І це рішення врятувало сотні життів.Важливо зазначити, що обраний підрядник виконав роботи у найкоротші строки серед усіх пропозицій, причому у межах тієї ж грошової пропозиції. У той час саме швидкість виконання робіт була визначальною — від цього напряму залежали людські життя.І ось тепер, через чотири роки, згадали ті події, щоб шукати винних. Але тоді ми всі шукали не винних, а рішення, як врятувати людей.Як міський голова, я підтримую директора лікарні Тетяну Латишенко. Переконаний, що об’єктивний суд розставить усе на свої місця.У ті важкі місяці вона діяла так, як повинна діяти відповідальна керівниця лікарні в умовах надзвичайної ситуації — швидко, рішуче і з думкою про пацієнтів.Життя людей — понад усе. У ті дні ми боролися за кожен подих, за кожне серце, яке могло зупинитися без кисню. Це — найдорожча цінність, і жодна паперова справа не зможе її знецінити.📎 Аналіз подій від першої особи: прошу прочитати пост Тетяни Латишенко: https://www.facebook.com/100010999597102/posts/pfbid0jW3fZk1s2NrgYBwnX3ujneknHgHskCgQKR8qvfAz23jfnFbHeBv9S87pmefFUjwGl/