Сьогодні мала б відбутися чергова сесія Вараської міської ради. Мала б. Але не відбулася.

Понад 500 питань? Та навіщо…(якщо можна просто не прийти)Чому? Бо частина депутатів вирішила, що щось — десь — колись — для них важливіше за громаду. Хтось поїхав у відрядження саме в день сесії — як, наприклад, Володимир Хоружий, хоча був офіційно повідомлений листом ще за 10 днів до засідання (як працівник військової адміністрації). Хтось обіцяв прийти — і знову “передумав”. Бо так вирішила фракція. Бо зручніше сховатися за колективною безвідповідальністю. А тим часом — на порядку денному понад 500 питань. Повторюю: п’ятсот+. Це:- виконання судових рішень,- соціальні програми,- допомога військовим,- підтримка освіти й медицини,і головне — сотні земельних питань, які стосуються конкретних людей, підприємців, родин. Але ні. Доля людей — не на порядку денному. Їх не турбує, що хтось чекає рішення по землі. Що хтось — підтримки для родини військового. Що хтось — фінансування для лікарні. Їм цікавіше ставити одне одному підніжки, ніж підставити плече громаді. Простіше не прийти. Простіше зірвати. Простіше зробити вигляд, що “маю принципову позицію”, коли насправді — просто саботуєш.Ось перелік депутатів, які систематично саботують сесії міськради:

Сергій Анощенко, Марина Воляніна, Роман Годунок, Володимир Грушевський, Вікторія Данилко, Дмитро Добровольський, Ольга Кравчук, Катерина Пікусь, Олег Сніжко, Любов Сусь, Володимир Хоружий, Олександр Чех.Висновок простий:

Частина ради працює. А частина — імітує, саботує й тікає від відповідальності.Ми продовжуємо роботу. І будемо публічно фіксувати, хто за громаду, а хто — проти неї.