Два роки без нашого Паші… Сьогодні було багато людей, всі тримаються на філософії Петриченка, на його жартах та загостреному почутті справедливості. Він був дуже крутою людиною, з характером, з гумором та честю, і тому він досі є. Паша дуже переживав через моє поранення, зі мною він завжди на цю тему тільки жартував та підтримував. Але його друзі розповідали мені як він дуже переживав, як хотів щоб все вийшло з протезуванням. Він був дуже доброю людиною, але не для всіх. Сьогодні у нього на могилі я подумав, як же все таки добре прожити так життя, щоб відбити бажання усіляким чортам піаритись, коли ти Герой України, вони ж це люблять, але Паша про них дуже багато прямо писав. Тому сьогодні тут найкращі люди і справді родинна атмосфера, саме так як Паша і хотів би, це дуже цінно.Аеророзвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ імені Якова Гандзюка молодший сержант Павло Вікторович Петриченко загинув під Авдіївкою 15 квітня 2024 року при виконанні бойового завдання повʼязаного із захистом Батьківщини, йому був 31 рік. На його рахунку знищена ворожа техніка, жива сила ворога та порятунок наших військових, зокрема наших пілотів СУ-24, яких збили на Миколаївщині. Молодший сержант Петриченко Павло Вікторович за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, удостоєний вищої державної нагороди – звання Героя України з удостоєнням ордену «Золота Зірка», посмертно. Спи спокійно, друже! Ми спробуємо бути достойними тебе. Наш авторитет! Я дуже сильно тебе поважаю! Честь!