Думки військових.

Я не знаю, що зі мною. Внутрі шось поламалось.15 суток в оточенні сиділи.

Виходили дуже тяжко. Був ситуативгий страх. Арти. Русні. Страх смерті. Плаксивість зʼявиласьНе можу досі відійти від цього. Щось поламалось внутрі. В один момент. По ночам не сплю. Просинаюсь мокрий. Дуже все раздражає. Пацанюре голову одірвало на очах. Виходили дуже тяжко. 2 ротних залишилось. Ми вже людей вивели всіх. Самі пішли зранку. Фпв заходила ззаду на мене. Покійний хлопець врятував мене. Включив реб і це мене врятувало. А він загинув. Після цього. Як щось надломилось внутрі. Як в грі Мортал Комбат.

Є певна кількість життів. І є тоненька красна полоска. От відчуття, що вже тоненька полоска. Це моє життя. Там ти на адреналіні. Там тобі все одно. Там навіть всі балаболи круті. Там ти не можеш дать слабину. В один момент зʼявилось ось це відчуття. Красна точка. Всьо. Плаксивість зʼявилась. Добило те, що втрат багато.

Такі втрати пішли — шо капець. Постійно калейдоскопи в снах.не можу відпочити. Коротиши такіНа нулі — адреналін. Там просто працюєш. Коли виходиш з нуля — просто розсипаєшся. Починаючи від срачки до спазмів. Шлунок болить. Ноги крутить. Саме важко це зайти і вийти. Поки не включиться адреналін — дуже важко. А він включається, поки не почуєш перший приход або стрелкотню. В потім набагато легше — просто робиш роботу. На мене велися. Знаючи, що я бойовий. Цей авторитет працював. Але я почав уникати знайомства з новими бійЦями. Але це тяжко. Коли ти не знаєш бійця і втрачаєш — це трохи легше. Але коли знаєш — це просто жесть. Я почав уникати — одіть, обуть. ВсеЗараз постійно поганий настрій. Я не помню, коли я сміявся.З грудня місяця одні втрати.

Живеш в постійному стресі. Родичі назвонюють. Раніше були поранення були і контузії. Але я тоді відновився. І ще помітив, що став дуже лякливим. Коли граната взривається - я не реагую. Зенітка працює - теж. А коли хтось зошит впаде в кімнаті — смикаюсь. Підкидає аж. Я просто не можу вже зайти і виконать завдання. Я вже навоювався.Коментар В. Б.

Після участі в бойових діях, коли загроза життю місяцями реальна психіка не справляється. І симптоми ПТСР дуже довго з людиною. Нав’язливі спогади, Уникнення, знижений настрій, втрата інтересу до життя, агресивність. Найбільш бойові хлопці відчувають слабкість і плаксивість, «щось всередині зламалось». Ми продовжуємо працювати. Але це важкий і довгий процес. Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки. Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:🔗

Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAPЯкщо це корисно — поставте ❤️

І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.#ДумкиВійськових@BagnenkoPsy